Перекладач: «Іван РЯБЧІЙ»

Фото © Nastya Telikova 

Іва́н Сергі́йович Рябчі́й (справжнє прізвище — Рябчий; нар. 9 серпня 1978, Кам'янське, Дніпропетровська область) — український перекладач, видавець і журналіст. Пише українською, російською та французькою мовами. У 2008–2014 роках —автор і ведучий радіожурналу «Книжковий спалах» на Першому каналі Українського радіо[1]. Лауреат премії програми «Сковорода» Посольства Франції в Україні у 2016, 2017 та 2020 роках. Лауреат премії імені Максима Рильського 2016 року та премії Ars Translationis імені Миколи Лукаша 2019 року. Засновник і керівник видавництва «Пінзель». Директор міжнародного фестивалю мистецтв Anne de Kyiv Fest.

Освіта 

З 1995 по 2000 роки вивчав французьку мову та літературу на факультеті іноземної філології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

У 2000–2003 роках навчався в аспірантурі за спеціальністю «Зарубіжна література», а у 2004–2007 роках — за спеціальністю «Журналістика» у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара. Його керівником був відомий філософ і письменник Володимир Селіванов-Буряк.

Професійна діяльність

• 2000 — 2005 роки — викладач французької та англійської мов на кафедрі іноземних мов та краєзнавства Факультету систем та засобів масової комунікації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.
• 2006 — 2007 роки — журналіст — літературно-художній журнал «Книжковий клуб Плюс» та альманах «Хроніки 2000» (Київ).
• 2007 — 2013 роки — фрилансер, співпрацював з чималою кількістю друкованих та електронних ЗМІ.
• 2007 — 2008 роки — журналіст, оглядач  — журнал і сайт Defense Express, Центр дослідження армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР, Київ).
• 2008 — асистент директора видавництва «Український письменник» (Київ).
• 2008 — 2009 роки — позаштатний кореспондент  — журнал і сайт «Главред» (Київ).
• 2008 — 2012 роки — редактор, ведучий — головна редакція художньо-освітніх програм, Перший канал Національного радіо (Київ).
• 2010  — понині  — асистент Президента Малої академії наук України (МАН) (Київ).
• 2012 — 2015 роки — автор і ведучий радіожурналу «Книжковий спалах» — Перший канал Українського радіо, позаштатно (Київ).
• 2015  — 2016  — керівник київського офісу видавництва «Фоліо» (Харків).
• 2015 — понині — виконавчий директор фестивалю Anne de Kiev Fest (Київ).
• 2016 — директор видавництва «Пінзель» (Київ).
• 2018 — понині — агент бельгійського автора Еріка-Емманюеля Шмітта в Україні.

Участь у заходах

• 2009—2010: Форум видавців та перекладачів країн СНД та Балтії (Єреван, Вірменія)
• 2009—2016, 2019: Європейський колегіум художнього перекладу (Сенефф, Бельгія)
• 2010—2013, 2015, 2018: Книжковий салон (Париж, Франція)
• 2010: Європейська рада з питань обдарованості дітей, конференція (Париж, Франція)
• 2011: Фестиваль науки «La Novela» (Тулуза, Франція)
• 2012: Економічний форум «Зустрічі „Україна“» (Париж, Франція)
• 2013: Літературний фестиваль «Жива література» (Любляна, Словенія)
• 2013: Фестиваль української літератури (Іннсбрук, Австрія)
• 2014: Європейська академія наук, мистецтв і літератури, колоквіум «Світло на службі у людства» (Касерес, Іспанія)
• 2015: Програма Міністерства культури Франції для іноземних видавців BIEF (Париж, Франція)
• 2016: Виставка EuroScience International (Тулуза, Франція)
• 2020: «Книжка на сцені», один з перекладачів проєкту (Київ-Львів)

Іван Тюссо

Під псевдонімом Іван Тюссо написав низку скандальних статей, у тому числі для газети «Бульвар Гордона», сайту і журналу «Главред» та інших ЗМІ. Під цим же псевдо створив ряд оповідань, які друкувалися на сторінках журналу «Один з нас».

Членство в організаціях 

2012 — понині — член Асоціації європейських журналістів; 2012 — понині — член Франкомовного ПЕН-клубу Бельгії; 2014 — 2016 — секретар української філії Європейської академії наук, мистецтв і літератури.

Переклади 

• Мішель Уельбек , «Можливість острова» (Х.: Фоліо, 2007) ISBN 978-966-03-3778-7
• Жорж Екаут, «Замок Ескаль-Віґор» (К.: Самміт-Книга, 2011) ISBN 978-966-7889-76-0 [13]
• Жорж Шарпак , «Спогади вигнанця, фізика, громадянина світу» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2014) ISBN 978-617-7192-08-3 [14]
• Ерік-Емманюель Шмітт , «Двоє добродіїв із Брюсселя» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2014) ISBN 978-617-7654-39-0 [15]
• Мішель Уельбек, «Покора» (Х.: КСД, 2015) ISBN 978-966-1490-99-3 ISBN 978-208-1354-80-7 [16]
• Жан-Люк Утерс, «Місце мерця. Фах» (Ч.: Видавничий дім «Букрек», 2015) ISBN 978-966-399-653-0
• Ясміна Реза, «Божество різанини» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2015) ISBN 978-617-7192-28-1 [17]
• Філіпп Делорм, «Анна Київська, дружина Генріха І» (К.: LAURUS, 2016) ISBN 978-966-2449-91-4 [18]
• Жерар де Кортанз, «Фріда Кало. Безжальна врода» (К.: Нора-Друк , 2016) ISBN 978-966-8659-80-5 ISBN 978-966-8659-81-2 [19]
• Ерік-Емманюель Шмітт, «Зрада Айнштайна» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2016) ISBN 978-617-7192-45-8 [20]
• Жослін Сосьє, «Дощило птахами» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2017) ISBN 978-617-7192-59-5 [21]
• Дідьє ван Ковеларт , «Жуль» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2017) ISBN 978-617-7192-62-5 [22]
• Ерік-Емманюель Шмітт, «Концерт пам'яті янгола» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2017) ISBN 978-617-7192-78-6 [23]
• Каролін Ламарш, «День пса» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2017) ISBN 978-617-7192-79-3 [24]
• Патрік Модіано, «Цирк іде» (Х.: «Фоліо», 2017) ISBN 978-966-03-7318-1
• Ненсі Г'юстон , «Печатка янгола» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2018) ISBN 978-617-7654-01-7 [25]
• Фредерік Пажак, «Ван Гог. Іскріння» (К.: Нора-Друк, 2018) ISBN 978-966-688-029-4
• Ерве Ґібер, «Другові, який не врятував мені життя» (К.: PNZL, 2018) ISBN 978-966-9764-44-7 [26]
• Ерік-Емманюель Шмітт, «Мадам Пилінська і таємниця Шопена» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2019) ISBN 978-617-7654-06-2 [27]
• Жослін Сосьє, «Шахтоємці» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2020) ISBN 978-617-7654-22-2 [28]
• Каролін Ламарш, «Галявина край лісу» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2020) ISBN 978-617-7654-27-7 [29]
• Ерік-Емманюель Шмітт, «Тектоніка почуттів» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2020) ISBN 978-617-7654-36-9 [30]
• Тьєррі Дебру , «Книжконюх. Дарвін» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2020) ISBN 978-617-7654-35-2 [31]

Відзнаки 

• 2010 — Міжнародна премія імені Олеся Гончара у номінації «Мала проза» за цикл оповідань «Макабр»
• 2011  — лауреат національного конкурсу Держкомтелерадіо України з висвітлення літературного життя — найкраща радіопередача (за радіожурнал «Книжковий спалах»)
• 2013 — 2 місце у Національному експертному опитуванні «Розвиток благодійності в Україні», номінація «Краща публікація на тему благодійності»
• 2014 — Літературно-мистецька премія ім. Пантелеймона Куліша (за малу прозу)
• 2015 — Відзнака Посольства Франції в Україні за переклад нон-фікшн у рамках програми перекладу «Сковорода»
• 2016 — Премія імені Максима Рильського
• 2016 — Премія «Сковорода» Посольства Франції в Україні (за переклад збірки Еріка-Емманюеля Шмітта «Двоє добродіїв із Брюсселя»)
• 2016  — Орден Святого Миколи Чудотворця УПЦ КП за заслуги з відродження духовності в Україні
• 2017 — Премія «Сковорода» Посольства Франції в Україні (за переклад книги «Анна Київська: дружина Генріха І» Філіпа Делорма)
• 2018 — Почесна грамота Міністерства культури України
• 2019 — Премія «Ars Translationis»
• 2020 — Премія «Сковорода» Посольства Франції в Україні (за переклад твору «Шахтоємці» Жослін Сосьє)

Бібліографія 

1. Іван Рябчій, Комашіння: повість // Київ. — 1–2/2004. — С. 89–96
2. Ле Пуатвен, Альфред, Прогулянка з Беліалом: повість (пер. з франц. Іван Рябчій) // Всесвіт. — 9–10/2004
3. Уельбек, Мішель, Розширення поля борні: роман (пер. з франц. Іван Рябчій) // Всесвіт. — 3–4/2007. — С. 44–120
4. Уельбек, Мішель, Можливість острова: роман (пер. з франц. Іван Рябчій). — Х.: Фоліо, 2007
5. Лоррен, Жан, Одна з них; Розповідь одного студента; Лілеї; Білосніжка; Покоївка; Пані Ґоржібюс: оповідання (пер. з франц. Іван Рябчій) // Всесвіт. — 11–12/2008. — С. 101–118
6. Ламбер, Мішель, Гавкун; День зникнення неба: новели (пер. з франц. Іван Рябчій) // Сучасність. — 11/2009. — С. 139–154
7. Іван Рябчій, Мовчазне життя: повість // Нова проза: Альманах сучасної української літератури. — Луцьк, 2009. — С. 151–166
8. Ґлюк, Мікаель, Перший день творіння: поема (пер. з франц. Іван Рябчій, Дмитро Чистяк) // Всесвіт. — 5–6/2009. — С.150–155
9. Ніс-Мазюр, Колєтт, Робінзон і гора: оповідання (пер. з франц. Іван Рябчій) // Всесвіт. — 11–12/2009. — С.125–130
10. Іван Рябчій, Макабр; Поле: оповідання // Київ. — 2/2010. — С. 133–143
11. Ламарш, Каролін, Острів: новела (пер. з франц. Іван Рябчій) // Київ. — 3/2010. — С. 170–174
12. Екаут, Жорж, Ескаль-Віґор: уривок з роману (пер. з франц. Іван Рябчій) // Один з нас. Літературний випуск. — 3/2010. — С. 38–40
13. Ламарш, Каролін, Постать рибалки; Два плющі: новели (пер. з франц. Іван Рябчій) // Сучасність. — 5/2010. — С. 113–123
14. Укс, Корінна, Тлінь: поема (пер. з франц. Іван Рябчій) // Слово Просвіти. — ч. 22, 3–9 червня 2010 р. — С. 15
15. Довгий, Олексій, Келих троянд: збірка поезій (пер. франц. мовою Іван Рябчій, Дмитро Чистяк) / Olexiï Dovgyï, Le Calice de roses : Choix de poèmes. Traduction de l’ukrainien en français de Ivan Riabchii et Dmytro Chystiak. P., L’Harmattan, 2010
16. Де Декер, Жак, Евер for ever: новела (пер. з франц. Іван Рябчій) // Urbis et Vicus: Сучасні тексти про місто та село. — Канів: Склянка часу, 2011. — С. 371–376
17. Екаут, Жорж, Замок Ескаль-Віґор: роман (пер. з франц. Іван Рябчій). — К.: Самміт-книга, 2011. — 216 с. — Серія «Тіні: Бельгія»
18. Екаут, Жорж, Замок Ескаль-Віґор: Фрагмент з роману (пер. з франц. Іван Рябчій) // Всесвіт. — 11–12/2011. — С. 131–146
19. Ріштер, Анн, Ольга і Катобарян: новела (пер. з франц. Іван Рябчій) // Київ. — 11–12/2011. — 155–162
20. Іван Рябчій, Ми їдемо до Фріско: новела // Альманах 2008–2012 Міжнародної україно-німецької літературної премії ім. О. Гончара. — К.: Нова Січ, 2012. — С. 118–126
21. Бошо, Анрі, Спроба хваління: поезія (пер. з франц. Іван Рябчій) // Revue internationale Henry Bauchau. — 4/2011–2012. — С. 31
22. Ivan Riabtchiï, Champ : nouvelle // Almanach de la littérature ukrainienne contemporaine. — К.: Нора-Друк, 2012. — С. 65–68
23. Бошо, Анрі, Блакитний хлопчик: роман (пер. з франц. Іван Рябчій). — К.: Видавництво журналу «Радуга», 2012
24. Ivan Rjabčij, Polje: nouvelle (en serbe) // Odjok. №55, Sarajevo, 2012. — С. 33–36
25. Міленич, Жарко, Леон — учень чарівника: повість (пер. з рос. Іван Рябчій). — К.: Журнал «Радуга», 2012
26. Ivan Riabtchiï, Champ : nouvelle. / Almanach de la littérature ukrainienne contemporaine-1. Kyїv, Calvaria, 2012. P. 65–68
27. Іван Рябчій, Макабр. — К.: Ярославів Вал, 2013 
28. Ivan Riabtchii, Lilith : nouvelles. Paris, Éditions Institut culturel de Solenzara, 2013 
29. Келменди, Етон, В зените времени истлевшего: поэзия (пер. с англ., франц. Иван Рябчий). — К.: Журнал «Радуга», 2013
30. Ivan Riabtchiï, Journée des couleuvres : extrait du roman // Almanach de la littérature ukrainienne contemporaine-4. Kyїv, Calvaria, 2013. P. 34–36
31. Скубіц, Андрей, Тратнік, Сюзанна, Храстель, Станка, Оповідання (пер. з рос. і словен. Іван Рябчій) // Slovenica : спеціальний випуск журналу «Мова та історія», 2013
32. Ван Лерберг, Шарль, Вибрані твори: поезія, проза, драматургія, листи (пер. з франц. Іван Рябчій, Дмитро Чистяк). — К.: Журнал «Радуга», 2013
33. Жорж Шарпак, Спогади вигнанця, фізика та громадянина світу (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Кальварія, 2014
34. Ніколь Версхооре, Фредерік Колліньї (пер. з франц. Іван Рябчій) // Всесвіт. №7–8. 2014
35. Ерік-Емманюель Шмітт, Босерон (пер. з франц. Іван Рябчій) // Журнал «ШО», 1–2, 2015
36. Ерік-Емманюель Шмітт, Двоє добродіїв із Брюсселя: збірка малої прози (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2015
37. Анатоль Франс, Малий П’єр: уривки зі спогадів (пер. з франц. Іван Рябчій) // Літературна Україна
38. Жан-Люк Утерс, Місце мерця; Фах: романи (пер. з франц. Іван Рябчій) — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2015
39. Мішель Уельбек, Покора: роман (пер. з франц. Іван Рябчій). — Х.: КСД, 2015
40. Ясміна Реза, Божество різанини: п’єса (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2015
41. Іван Рябчій, Двічі по десять: Обличчя і голоси. Збірка інтерв'ю. — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2015 
42. Ерік-Емманюель Шмітт, Зрада Айнштайна; Готель між двох світів: п’єси (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2016
43. Жерар де Кортанз, Фріда Кало. Безжальна врода (пер. з франц. Іван Рябчій). — К.: Нора-Друк, 2016
44. Філіпп Делорм, Анна Київська. Дружина Генріха І (пер. з франц. Іван Рябчій). — К.: LAURUS, 2016
45. Дідьє ван Ковеларт, Жуль: роман (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2016
46. Жослін Сосьє, Дощило птахами: роман (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2016
47. Сильвіан Дюпюї, Друге падіння: п’єси (пер. з франц. Іван Рябчій). — К.: Всесвіт, 2016
48. Каролін Ламарш, День пса: роман (пер. з франц. Іван Рябчій) — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2017
49. Ерік-Емманюель Шмітт, Концерт пам’яті янгола: новели (пер. з франц. Іван Рябчій) — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2017
50. Патрік Модіано, Цирк іде: роман (пер. з франц. Іван Рябчій) — Х.: Фоліо, 2017
51. Фредерік Пажак, Ван Гог. Іскріння: есе (пер. з франц. Іван Рябчій) — К.: Нора-Друк, 2018
52. Ерве Ґібер, Другові, який не врятував мені життя: роман (пер. з франц. Іван Рябчій) — К.: Пінзель, 2018
53. Ненсі Г’юстон, Печатка янгола: роман (пер. з франц. Іван Рябчій) — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2018
54. Ерже, Тентен у країні Сов’єтів (пер. з франц. Іван Рябчій). — К.: Пінзель, 2019
55. Анатоль Франс, П’єрова книга. У 2 т. (пер. з франц. Григорій Кочур, Іван Рябчій). — К.: Пінзель, 2019
56. Жослін Сосьє, Шахтоємці (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2019
57. Оноре де Бальзак, Трактат про каву (пер. з франц. Іван Рябчій). — «Всесвіт», 7–8, 2019
58. Каролін Ламарш, Галявина край лісу (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2020
59. Ерік-Емманюель Шмітт, «Тектоніка почуттів» (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2020
60. Тьєррі Дебру , «Книжконюх. Дарвін» пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2020

• Tweet