ЗМІ

Видавництво Анетти Антоненко зробило прорив в українському книговидавництві. Театральна колекція книжок, зібрана з перекладів п’єс найвідоміших драматургів світу, ввірвалася на нашу літературну арену,

Заходячи до Молодого театру, я не мала уяви з ким ми зараз зустрінемося і про яку літературу ми будемо спілкуватися. Тісненький зал, затишна атмосфера, троє за невеликим столом, обставленим купою книжок з оригінальною обкладинкою, - це те, перше, що кинулося в моє око і змусило переконатися, що ця зустріч буде цікавою, навіть такою «домашньою». Налаштувавши свої мікрофони та сконцентрувавшись на розмову з гостями – ми вже були готові почути про щось нове, тож з нетерпінням чекали початку презентації. 

Перед нами сиділа власниця та керівник видавництва – Анетта Антоненко та перекладачі – Іван Рябчій та Сергій Борщевський. Не можна було не помітити вогнику в їх очах, бажання розповісти про те, чим вони живуть. Їх видавництво можна назвати ще дуже юним, адже засноване воно було лише в 2013 році у Львові. Проте не дивлячись на свій вік, 2015 рокувоно зайняло 6-те місце в ТОП-20 українських видавничих брендів за версією «Forbes Україна» та випустило чимало книжок сучасної світової літератури.

Іван Рябчій – «молоде покоління перекладачів», як його називають колеги. Письменник, перекладає художню літературу з французької мови на українську, подарував вітчизняному читачеві твори Жоржа Екаута, Анатоля Франса, Мішеля Уельбека, Жана-Люка-Утерса, Анрі Бошо, Патріка Модіано, Еріка-Емманюеля Шмітта та Ясміни Рези. Іван із захопленням розповів нам про свою мандрівку до Франції, про те як він працював з творами французьких митців, а саме з тими, за які його нагородили преміями ім. Максима Рильського та Г. Сковороди.

Сергій Борщевський – досвідчений перекладач з іспанської мови, має почуття гумору, пройшов через чимало перешкод в радянські часи, коли заборонялося безліч талановитих витворів мистецтва. Переклав книги прози Х.Л.Борхеса та Х.Кортасара (Аргентина), К.Х.Сели, Ф.Саватера, А.Переса-Реверте, К.Руїса Сафона (Іспанія), Г.Гарсії Маркеса (Колумбія), А.Карпентьєра (Куба), О.Паса (Мексика), А.Роа Бастоса (Парагвай), М.Варгаса Льйоси (Перу), О.Кіроги (Уругвай), І.Альєнде (Чилі). На відміну від багатьох українських письменників часів СРСР, він ніколи не писав про партію, про політичні ідеали. «Я навіть ніколи не був членом партії», - пізніше скаже він нам. Це людина, яка все своє життя присвятила улюбленій справі і продовжує дарувати нам шедеври перекладної літератури.

Після невеликого дискурсу у світ французької та аргентинської драми, відповідаючи на запитання молодих журналістів, Анетта розповіла нам про майбутні плани видавництва, відповіла на усі запитання, що виникали у ході розмови. «Так, дійсно, вся ця колекція перекладена і видана лише за півтора роки. В березні вийде ще одна книжка і в червні ще дві. Думаємо видати ще щось з канадського, турецького та французького. Наша мета – розвиватися по всім регіонам України, взяти участь у фестивалях».

Усі твори колекції один між одним не пов’язані нічим, проте є одне те, що хвилює видавця. «У мене лише драми. Ну не відчуваю я комедій», - призналася Анетта. 

Така література підвищує рейтинг України на світовій літературній арені, показує західним письменникам, що ми теж ще на ось здатні. Видавництво робить гарну справу і я сподіваюся, що з кожним роком воно буде робити ще більший і більший вклад в розвиток українського видавництва. 

Кореспондент, Аліна Коломієць, 30.03.2017