ЗМІ

У сьогоднішньому літературному процесі видання сучасної драматургії неквапливо набирає обертів. Проте, на думку видавництв, давати життя європейським та українським п’єсам – справа досі ризикована. Але є сміливці, що йдуть на таку авантюру і, попри все, шукають кошти для реалізації задуманих проєктів. Розповідаємо, що відбувається у ніші «книжкової драматургії» України сьогодні.

Очевидно, що драматургія – це література передусім для театру. Вона повинна бути прочитана в театральному контексті, який, своєю чергою, вписується в реалії сучасного життя. Власне тому ми можемо говорити про важливість видання європейської та української драми з тими, хто безпосередньо причетний до випуску п’єс в друкованому вигляді та займається їх реалізацією на сцені. У цьому матеріалі ми не ставимо собі за мету розглянути всі українські видання сучасної драматургії, проте зупиняємося на найбільш знакових, на нашу думку, видавництвах, персоналіях та виданнях.

Сучасна європейська драма 

Беззаперечним лідером-видавцем перекладної драматургії на ринку України є «Видавництво Анетти Антоненко», яке з 2015 року випустило 18 драматургічних збірок.

Цьогоріч видавництво зробило важливий крок на зустріч театру і стартувало з проєктом «Книжка на сцені» (реалізація відбувається за підтримки програми «Художній переклад» «Креативної Європи»: високоякісний переклад, видання та промоція десяти книжок знакової європейської драматургії в Україні). Цей проєкт ставить собі за мету популяризувати класичну та сучасну європейську драматургію серед читачів та театральних глядачів, що є безперечним додатковим бонусом як для видавництва, так і для театру. Такий підхід допомагає вивести розмову про драматургію на вищий рівень, а також сприяє продуктивнішій промоції цих книжок.

У межах проєкту переклали 19 текстів, написаних десятьма драматургами. Ми ж зупинимося на трьох найновіших з них.

Дебру Тьєррі. Книжконюх. Дарвін. П’єси / переклад з французької Івана Рябчія, – Львів : Видавництво Анетти Антоненко, 2020. – 112 с.

Перша – це п’єси ірландського драматурга, сценариста, кінорежисера та продюсера Мартіна Макдона у перекладі Олекси Негребецького. У збірку увійшли п’єси «Королева краси з Лінана», «Людина-подушка» та «Усікновення руки в Спокані».

Епатажна і переважно «чорнушна» драматургія Мартіна Макдона потрохи стає частиною репертуару українських театрів. Майже всі герої його п’єс – травмовані люди, для яких насилля – це норма та спосіб захистити себе від середовища, що їх породило. Однак за мить до самознищення герої Макдона встигають відкрити потаємний ресурс людськості душі.

Макдона Мартін. Королева краси з Лінана. Людина-подушка. Усікновення руки в Спокані. П’єси / Переклад з англійської Олекси Негребецького. – Львів : Видавництво Анетти Антоненко, 2020. – 196 с.

Наступна збірка – тексти бельгійського драматурга, актора, сценариста та театрального режисера Тьєррі Дебру «Книжконюх» та «Дарвін», які перекладені Іваном Рябчієм. Ці дві дуже різні історії пов’язує тема самотності.

У п’єсі «Книжконюх» події розгортаються у книгозбірні міста-фантома. У будинку, де розташована найбільша у світі бібліотека, живе чоловік, що впізнає назви та авторство книжок за запахом. Але одного дня він втрачає нюх.

З розвитком дії виявляється, що історія життя Тео та його сина Віктора вже давно прописана в таємничій книжці й повторюється щоразу, коли в будинку з’являється дівчина-помічниця.

«Біда не приходить одна», переконана Салі – головна героїня п’єси «Дарвін». В її житті концентрація негативних подій перевищує всі можливі норми. В комі лежить татусь, напруження у стосунках з чоловіком та сестрою росте з кожним днем, на роботі суцільні негаразди… Чи віднайде Саллі свій внутрішній спокій, стане відомо, звісно, у розв’язці тексту, але події триматимуть читача в напрузі до самісінького кінця.

Читайте також: Герої Мартіна МакДона про те, чому в Ірландії треба розмовляти ірландською

Шмітт Ерік-Емманюель. Тектоніка почуттів. П’єси / переклад з французької Івана Рябчія, – Львів : Видавництво Анетти Антоненко, 2020. – 120 с. 

І ще одна книжка від «Видавництво Анетти Антоненко», яка не так давно побачила світ, – «Тектоніки почуттів» французького та бельгійського драматурга і письменника Еріка-Еманюеля Шмітта. Над перекладом працював також Іван Рябчій. Це історія про складнощі взаємин між чоловіком і жінкою, які провокують головну героїню Діану почати небезпечну «гру» з сердечними переживаннями. Жінка весь час боїться, що так добре в їхніх стосунках з Рішаром вічно не буде. Рефлексуючи про те, що завтра він не буде любити її так само пристрасно як сьогодні, вона затіває провокацію: перша повідомляє, що почуття слабшають, чекаючи від чоловіка підтримки. Однак, несподівано, Рішар теж озвучує подібне. До кінця не зрозуміло: це правда, чи реакція ураженого самолюбства. Ця гра поступово виходить з-під контролю її учасників, і невідомо, чим вона закінчиться… Тектоніка почуттів буде то зближувати Діану з Рішаром, то відштовхувати одне від одного.

«Якщо не видавати драматургію, то театрам буде скрутно отримати інформацію, і, як наслідок – глядачі недоотримують культурний продукт. До того ж у нас ціле покоління відучили читати такі твори. Майже в кожній країні існує спеціалізоване театральне видавництво, орієнтоване виключно на драматургію. Як на мене, потрібно видавати потужні серії. Це іміджевий, а не комерційний продукт для видавця. Наше видавництво може собі дозволити видавати драматургію, бо потужно займається пошуком фінансування в закордонних фондах. Крім того, я купую права на переклад у книжковому форматі, залишаючи перекладачу права на роялті від театральних постановок. Це для нього додатковий прибуток, який є сталим в разі постановки п’єси в українському театрі. Вважаю це чесним і виваженим кроком.

Читомо, Валентина Тужина, 07.10.2020