П’ять книг української прози, які варто не пропустити на Книжковому Арсеналі
Євгенія Кононенко. Слово свого роду. — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2019
У цій збірці есе на «родинну» тему авторка, відома своїми гостросоціальними текстами, вибудовує стосунки з власним минулим. І не завжди родичі, які його населяли, були відомими, публічними чи видатними особами, оскільки для оповідачки важливіше те, який вплив вони мали на її становлення і як людини, і як письменниці. І тому хоч іноді оповідки видаються тривіальними, але завжди глибокими і психологічно виваженими, бо авторка звикла докопуватися до істини у всіх питаннях, хоч про жіночі бретельки, хоч про українську мову.
«Я — за розмови, які наближаються до рівня написання текстів, — звіряється авторка. — Бо варті витраченого часу лише ті розмови, які бодай на йоту наближають співрозмовників до істини. Можливо, не до великої універсальної істини. Але до істини мого та його чи її життя».
НВ Style, Ігор Бондар-Терешенко, 18.05.2019