ЗМІ

Ісабель АЛЬЄНДЕ «Японський коханець»

1939 рік. Польща, захоплена нацистами. Батьки юної Альми Беласко відсилають дівчину до маєтку в Сан-Франциско, подалі від війни, що насувається на Європу. Історія кохання, зустрічі-розлуки ведуть читача в подорож різними континентами ─ від Польщі часів Другої світової війни до Сан-Франциско сьогодення.

Минуло багато років. Альма Беласко й Ірина Базілі, різні за віком, походженням, соціальним станом, не мали б ніколи зустрітися. Однак доля (чи воля письменниці) звела їх одного дня в інтернаті для літніх людей у Каліфорнії. Ця зустріч спричинила каскад подій, які наче розсунули часові та географічні межі, тривають у різних куточках світу водночас сьогодні й у минулому.

«Японський коханець» Ісабель Альєнде, як і її знаковий роман «Дім духів», не відпускає читача до останньої сторінки, зворушує і зачаровує, дивує і приголомшує, магія слів зі сторінок книжки просякає в реальне життя тих, хто її читає.

Остап Дроздов «№2»

Часова амплітуда роману Остапа Дроздова «№2» – від початку ХХ сторіччя до дня завтрашнього. Географічна амплітуда – від рідного Львова й голодоморного Приазов’я до діаспорного Неаполя і далекої Австралії. Але яким би не був хронологічний та локаційний розмах, усі стежки головних героїв (бо не головних у романі немає) приводять до країни. Найголовнішим, центральним персонажем роману є Країна як така. Не У, а просто Країна, яка то мотивує, то дратує, то зачаровує, то обурює, то ощасливлює, то виштовхує. І що б не переживали дійові особи роману в своїх приватних життях – усе одно вони гостро відчувають крижаний подих Країни, від якої нікуди не дітися і яку ти мусиш полюбити навіть усупереч…

Гіоргі Кекелідзе «Гурійський щоденник»

Гіоргі Кекелідзе – молодий грузинський поет, прозаїк, публіцист, науковець. Вже кілька років він очолює найбільшу книгозбірню країни — є генеральним директором Парламентської бібліотеки.Георгі заснував Першу грузинську цифрову бібліотеку lib.ge.

Народився й виріс у колоритному куточку Грузії – Гурії. Звідти й назва – «Гурійський щоденник».

Ця книжка – кращий зразок популярного нині жанру нон-фікшн, документальної прози, побудованої саме на спогадах із чітко вираженою авторською позицією і елементами художності. Тут не лише приватні історії, а й справжні притчі, сповнені глибокого змісту. Це автобіографічний есей, у якому особиста історія переплітається з історією цілого народу. Гіоргі Кекелідзе пише не лише про те, що бачив, чув, пережив, а й розставляє дуже мудрі, точні й повчальні акценти. Часом ставить лише запитання, а право на відповідь залишає нам, читачам.

Даґ Ейстейн Ендшьо «Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності»

У книжці відомого норвезького науковця і правозахисника Даґа Ейстейна Ендшьо проаналізовано величезний масив інформації щодо непростих стосунків між сексом і різноманітними релігіями протягом всієї історії людства й у різних світових культурах. Секс і релігія неминуче і нерозривно пов’язані між собою. Релігія забороняє і регулює, засуджує і благословляє, карає і роздає нагороди. Чи є секс священним або стає огидним, цілковито залежить від того, як релігія визначає це. Ваш сексуальний партнер, сімейний стан, колір вашої шкіри і ваша релігія або каста – це все чинники, які можуть привести до порятунку або загибелі.

Автор ґрунтовно розглядає низку питань щодо взаємовідносин між сексом і релігією. Серед них: проблема допустимості чи заборони статевих стосунків за межами шлюбу; ставлення різних релігій до дозволу священикам займатися сексом, до гомосексуальних статевих стосунків і сексу між представниками різних рас, до сексуального самозадоволення тощо.

Дідьє ван Ковеларт «Жюль»

Роман, що читається на одному диханні, із задоволенням, для опису якого так і напрошуються цілком традиційні порівняння з вином, кіном чи французькими парфумами. Під однією обкладинкою  ̶  стільки гарного, смачного та колоритного.

Історія кохання незрячої Аліси та продавця тістечок Зібала, якого немовлям прийомні батьки випадково знайшли в одному з дамаських смітників, лише на половину романтична. Завдяки легкому, подекуди ледь не жартівливому тону оповіді, ситуації з характерним присмаком соціальної несправедливості сприймаються не так різко. Емігранти, ставлення до людей з інвалідністю, сила грошей, що затьмарює справедливість − все це є у романі Ковеларта. Але куди більше запам’ятовується море, описи макарунів з чорницями і він − пухнастий розумака Жуль. Службовий лабрадор, натренований допомагати й бути корисним, зведе Алісу та Зібала, отримає власну порцію собачого щастя і страждань, щоб врешті решт знайти нового господаря. І нехай у фіналі читачеві буде трішечки сумно, але «Жуль» − книга про те, що треба вміти відпускати, так само, як і любити, бути вдячним за те, що вже відбулося, адже майбутнє − в чиїхось інших руках.

Читай.UA, Оксана Пелюшенко, 27.04.2017