«Дикий театр», Львівський театр імені Лесі Українки та «Мистецький Арсенал» представляють спільний проект: вперше в Україні, вистава за п’єсою знаменитого канадського драматурга та сценариста Мішеля Марка Бушара «Том на фермі».
Постановку вистави здійснив український драматург і режисер Павло Ар’є.
Вистава-копродукція буде презентована спочатку у Києві, а потім у Львові, і буде йти в репертуарі Дикого театру та Театру Лесі Українки впродовж 2017 року.
Твори Мішеля Марка Бушара перекладені багатьма мовами, їх ставлять у театрах Європи, Азії та обох Америк. За його сценаріями знімали фільми такі режисери як Джон Ґрейсон («Лілеї»), Софі Лорейн («Хвилі спеки»), Міка Каурісмякі («Дівчина-король»). Проте найвідомішою кінороботою за твором Бушара стала екранізація п’єси «Том на фермі», здійснена вундеркіндом канадського кіно Ксав’є Доланом. 2013 року цей фільм здобув приз ФІПРЕССІ на Венеційському кінофестивалі, став учасником основного конкурсу Лондонського кінофестивалю, отримав 8 номінацій на головну канадську кінопремію «Джинні» та з успіхом пройшов у прокаті в усьому світі. Головну роль у фільмі зіграв сам Ксав’є Долан.
Мішель Марк Бушар і автор перекладу Ростислав Нємцев відвідають прем’єрні покази в Україні та візьмуть участь у заходах і обговоренні.
Про що: Том приїздить на похорон свого друга, що трагічно загинув. Він знайомиться з його сім’єю, і виявляється, що ніхто: ані мати, ані брат, і навіть він – не знали загиблого по-справжньому.
Торік видавництво Анетти Антоненко видало книгу “Том на фермі” з українським перекладом. Це дало змогу взятися за першу в Україні театральну інтерпретацію скандальної п’єси, котра піднімає проблеми рівності, одностатевого кохання та фатальної сили соціальних стереотипів.
Постановка п’єси Бушара, одного з найактивніших поборювачів за толерантність і рівність у Квебеку, – новий формат відповіді на проблеми ЛГБТ в Україні. У рамках проекту також відбудеться презентація книги, обговорення вистави та круглий стіл на тему «ЛГБТ і культура: агресія “інших” чи парадокс вимушеного сприйняття».
Продюсери проекту – Ярослава Кравченко і Олексій Ананов
Художник – Артем Мокренець
Композитор – Лєна Ребрик
Хореограф – Антон Овчінніков
Відео – Микита Плужко
Актори: Юрій Кулініч, Роб Фельдман, Сергій Мєдведєв, Андрій Сидоренко, Тетяна Фролова, Оксана Борбат.
Увага! Вистава може травмувати і обурити, не рекомендована до перегляду людям з хиткою психікою. 18+
Проект втілений за підтримки Посольства Канади в Україні, Французького інституту в Україні, Canada Council for the Arts, технічний партнер – “Zinteko, стиль Looktogo, розміщує готель «11 дзеркал».
Подробиці про подію на Facebook.
Передмова до українського видання п’єси
“Том на фермі” від автора
Раптова втрата — це як обірвана нитка. Були якісь стосунки, стосунки з тим, кого вже нема. Розтріпані життєві кінчики Тома, матері і брата померлого інстинктивно, щоб вижити, шукають, такий самий обтріпаний кінчик іншого, щоб з’єднатися. Інший стає синонімом того, кого вже немає: брата, сина, коханця. Для Тома ця жалоба — втрата орієнтації, брехня стає істиною, а стусани перетворюються на ласки.
Коханець, товариш, син, брат — цей безіменний мрець не залишив у спадщину нічого, окрім нестійкого плетива неправдивої істини, яка, згідно з його власними записами, була неодмінною умовою для виживання. Якось у цьому селі один молодий хлопець розчавив іншого молодого хлопця, який кохав іншого. Ось така антична трагедія, яка багато років по тому наздогнала і втрутилася в безневинну долю Тома.
Підлітковий вік — той період, коли особистість дитини розвивається в особистість дорослої людини. Розвиток починається зі статевої зрілості і завершується зрілістю соціальною. Саме на цьому вирішальному етапі існування диктат нормальності найбільш спустошливий для тих, хто знаходиться на її узбіччі.
Щодня молоді гомосексуалісти зазнають нападів на шкільних подвір’ях, вдома, на роботі, під час заняття спортом, як у місті, так і в селі. Щодня стають жертвами образ, остракізму, насильства, знущань, принижень, поборів, ізоляції. Їх б’ють, ранять, ганьблять, топчуть, знищують. Деякі витримують, інші — ні. Дехто стає містифікатором власного життя, а де-хто — посміховиськом. Презирство до гомосексуалістів не залишилось у минулому, як декому хотілось би думати, особливо тим, хто втомився про це чути, або тим, хто, як і більшість, переконані, що якщо проблему обговорюють в медіа, то хтось нею займається.
Цим перекладом українською я хочу віддати належне усім тим, хто зробив можливим політичний і соціальний поступ цієї великої країни у справі захисту прав ЛГБТ. Знаю, ще багато належить зробити. Повсюди залишаються глибоко вкоріненими забобони. Мені відомо, що радикали і консерватори скоюють акти фізичного та вербального насильства над особами та об’єднаннями геїв і лесбіянок. Цим виданням п’єси я хотів би нагадати читачам про відвагу тих героїв, які перебувають в тіні, і завдяки кому Україна стала єдиною пострадянською країною, що змогла досягти такого рівня захисту прав людини.
Я довго шукав назву для п’єси. «Виробництво синонімів», «Наречена смерті», «Ліс для койотів», «Краса брехні», «Хлопець-вдова». Врешті-решт, я зробив вибір на користь «Том на фермі». Легка назва, але, як і вся п’єса, вона оманлива.
Я пробував різні щасливі кінцівки, але твори, що несуть примирення у своєму вирішенні, роблять нас безвідповідальними перед лицем рішень і конфліктів. Вони складені з висновків для одноразового вжитку.
Ось, приміряйте, таке речення: Дослухаймося до любовних страждань, кожен здатен зробити щось, трішки, дещо, щодня.
Перш ніж навчитися кохати, гомосексуалісти вчаться брехати. Ми всі — мітомани.
Мішель Марк Бушар
