26 персонажів у пошуках авторів

У новому театральному році поки що нічого не хочеться "прогнозувати" у вигляді шаблонних ТОП­10 або ТОП­20  — форма заяложена, очікування — примарні.

Тому, інформуючи про важливі столичні театральні прем'єри 2017­го, піду шляхом торованим — услід за авторами, за їхніми текстами. Зазначу, що саме нинішнього року в Києві передбачаються цікаві відкриття деяких авторів.

 


Не дуже відомий нашим завлітам канадський драматург — Мішель Марк Бушар. Йому — 58. Чоловік похмурого вигляду, з пронизливим поглядом. У його послужному списку сценарії кількох фільмів. Один якраз і народився на основі його п'єси — "Том на фермі". 2013­го на Венеційському кінофестивалі ця стрічка юного канадського генія Ксав'є Долана викликала суперечки, пересуди. Сама п'єса, тим часом, — зразок добре зробленого психологічного трилера. Є в цьому "Томі" щось "таке", даруйте велеречивість, що нагадує зриви в безодню самого Едварда Олбі: з його пристрастю розкривати порочні внутрішні людські світи. Розкривати, а потім і вбивати цими відкриттями. "Тома на фермі" одночасно в Києві і Львові ставить відомий драматург і ньюсмейкер Павло Ар'є. Причастився до режисури він, перенісши у внутрішні руїни львівського театру один із текстів Сари Кейн. Були й інші режисерські спроби. "Том" — хлопець не промах, міцний горішок. Від сюжету — обертом голова, ліхтарі горять. Уявімо, що молодий рекламіст приїздить у канадську глушину попрощатися з померлим другом. Тривале прощання перетворюється на тривалі проводи: Том ніяк не може виїхати з цієї ферми, що стала для нього чорною дірою і бермудським трикутником. Усередині маленького фермерського пекла залишилися родичі покійного приятеля — брат ­садист, мама­ страдниця… Але спойлерів не буде!

У Києві в кілька етапів проходили соціалістичні змагання на "найкращого" Тома і на "найкращих" його мучителів (це були кастинги). Відтак, назбиралося стільки кандидатів, що вирішили робити виставу із кількома складами. Заявлено спільний проект Львівського театру імені Лесі Українки та київського "Дикого театру". 

 Ще один знаменитий автор із Франції — Ясміна Реза: драматург, прозаїк. Народилася в єврейській сім'ї 1959­го, навчалася на факультеті Паризької консерваторії. Знімає кіно, пише п'єси. Серед найвідоміших її творів — "Аrt" (1994, премія Мольєра, премія Лоуренса Олів'є, премія Тоні). І, безумовно, "Бог різанини" (2007). За цей текст автор теж удостоєна і премії Олів'є, і премії Тоні. П'єсу названо найкращою комедією в Лондоні. Її екранізував Роман Поланскі.

І ось згодом вперше в Києві, у Молодому театрі: за постановку візьметься Влада Белозоренко. На сцені мають бути дві яскраві батьківські пари, яких звела в азартній боротьбі шкільна бійка їхніх дітей. Не розкриваючи сюжетних поворотів, зазначу, що ролі у п'єсі — подарунки акторам. Також зазначу, що в екранізації Поланскі свого часу були задіяні такі суперзірки як Джоді Фостер, Кейт Вінслет, Крістоф Вальц, Джон Сі Райлі.

Дзеркало тижня, Олег Вергеліс, 20.01.2017