9 новинок зими від українських видавництв

Мішель Марк Бушар «Том на фермі»

Видавництво Анетти Антоненко

TomCoverЧудова новина для прихильників творчості Ксав’є Долана! Видавництво Анетти Антоненко презентує три нові книги серії «Колекція Театральна», одна з яких — п’єса Мішеля Марка Бушара «Том на фермі», котру нещодавно було екранізовано молодим франко-канадським режисером. Твір відзначено преміями Journal de Montréal, Betty Mitchell Award, премія SACD (Париж), American Lambda Award (Нью-Йорк), Primo Candoni (Італія). У п’єсі розповідається про життя Тома — звичайного городянина. Єдине, що відрізняє його від інших, — нетрадиційна орієнтація. Хлопець Тома неочікувано для всіх помирає, і юнак вирушає на далеку ферму, де будуть похорони Гійома. У провінції Том стикається з братом померлого, котрий розпочинає справжню психологічну війну проти нього… Це історія про сімейну брехню, ненависть та її наслідки.

Раптова втрата — це як обірвана нитка. Були якісь стосунки, стосунки з тим, кого вже немає. Розтріпані життєві кінчики Тома, матері і брата померлого інстинктивно, щоб вижити, шукають такий самий обтріпаний кінчик іншого, щоб з’єднатися. Інший стає синонімом того, кого вже немає: брата, сина, коханця. Для Тома ця жалоба — втрата орієнтації, брехня стає істиною, а стусани перетворюються на ласки.

 

Бернардо Ачаґа «Мемуари корови»

Видавництво Анетти Антоненко

корова_фАвтор пропонує читачам досить несподіваний погляд на життя. Буденні речі постають у цікавій формі. Вустами корови Бернардо Ачаґа знайомить нас з історією, культурою, природою країни Басків. Головна героїня — корова Мо, розповідає спогади післявоєнного періоду, описує життя корів того часу. Жаліється на спілкування з іншими дурними тваринами, які думають лише про сон та їжу. Мо зовсім не пишається тим, що вона — корова, незадоволена своєю ідентичністю та воліла би бути котом чи конем. Тож ми можемо поринути в особливий світ, переживати емоції тварин, відкривати для себе нові грані дійсності.

— Ясна річ, я ж корова! Чого можна очікувати від корови! Ми, корови, просто ніхто, — вигукнула я в пориві щирості. Бо насправді, бути коровою мені завжди здавалося чимось буденним. Як на мене, ми, корови, живемо безбарвним життям, без злетів і падінь, і, правду кажучи, хоч як це прикро,найбільше нагадуємо овець.

 

http://forshmag.me, Вікторія Кулікова, 01.12.2016