9 новинок зими від українських видавництв
Мішель Марк Бушар «Том на фермі»
Чудова новина для прихильників творчості Ксав’є Долана! Видавництво Анетти Антоненко презентує три нові книги серії «Колекція Театральна», одна з яких — п’єса Мішеля Марка Бушара «Том на фермі», котру нещодавно було екранізовано молодим франко-канадським режисером. Твір відзначено преміями Journal de Montréal, Betty Mitchell Award, премія SACD (Париж), American Lambda Award (Нью-Йорк), Primo Candoni (Італія). У п’єсі розповідається про життя Тома — звичайного городянина. Єдине, що відрізняє його від інших, — нетрадиційна орієнтація. Хлопець Тома неочікувано для всіх помирає, і юнак вирушає на далеку ферму, де будуть похорони Гійома. У провінції Том стикається з братом померлого, котрий розпочинає справжню психологічну війну проти нього… Це історія про сімейну брехню, ненависть та її наслідки.
Раптова втрата — це як обірвана нитка. Були якісь стосунки, стосунки з тим, кого вже немає. Розтріпані життєві кінчики Тома, матері і брата померлого інстинктивно, щоб вижити, шукають такий самий обтріпаний кінчик іншого, щоб з’єднатися. Інший стає синонімом того, кого вже немає: брата, сина, коханця. Для Тома ця жалоба — втрата орієнтації, брехня стає істиною, а стусани перетворюються на ласки.
Бернардо Ачаґа «Мемуари корови»
Автор пропонує читачам досить несподіваний погляд на життя. Буденні речі постають у цікавій формі. Вустами корови Бернардо Ачаґа знайомить нас з історією, культурою, природою країни Басків. Головна героїня — корова Мо, розповідає спогади післявоєнного періоду, описує життя корів того часу. Жаліється на спілкування з іншими дурними тваринами, які думають лише про сон та їжу. Мо зовсім не пишається тим, що вона — корова, незадоволена своєю ідентичністю та воліла би бути котом чи конем. Тож ми можемо поринути в особливий світ, переживати емоції тварин, відкривати для себе нові грані дійсності.
— Ясна річ, я ж корова! Чого можна очікувати від корови! Ми, корови, просто ніхто, — вигукнула я в пориві щирості. Бо насправді, бути коровою мені завжди здавалося чимось буденним. Як на мене, ми, корови, живемо безбарвним життям, без злетів і падінь, і, правду кажучи, хоч як це прикро,найбільше нагадуємо овець.
http://forshmag.me, Вікторія Кулікова, 01.12.2016
