ЗМІ

Мінеке Схіппер «Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення»

Хто зна, коли, де та за якої доби нашим предкам спало на думку покривати своє тіло. Вони приоздоблювали себе, щоб виглядати красивішими та могутнішими, аби маскувати недоліки, захищатися від холоду, спеки й поранень або ж срамоту власну приховувати. Ми ще й досі так робимо. Ця трохи провокативна книжка занурюватиме допитливого читача у невичерпну історію людства про його стурбованість власним тілом і певними його частинами у світлі публічного простору — від підв’язаного пеніса до накладних сідниць. Вона торкається примхливих меж нашого видимого тіла за різних епох, традицій, релігійних уподобань на розмаїтих прикладах оголеного і прихованого, стриманого і спокусливого, привабливого та скандального образу в очах сторонніх.

 Павел Гюлле «Мерседес Бенц. Із багажником»

«Мерседес Бенц» Павла Гюлле є історією про те, як здавалось би, банальне прагнення навчитися кермувати автомобілем втягає автора, а заразом і читача, в карколомну мандрівку епохами, культурами, просторами й біографіями. Тут і небанальна любовна історія, й родинна сага, й цікаві літературні паралелі — головно із творчістю Богуміла Грабала. Роман сповнений легкої ностальгії й теплого гумору. Старі фотознімки, старі паротяги, старі автомобілі, неймовірні часопросторові петлі — уся солодкість і гіркота центральноєвропейської історії під однією обкладинкою.

Для українського читача цікавий передусім екскурсами в довоєнні Львів і Галіцію, зокрема вражають детально виписані сцени більшовицької анексії Львова 1939 року.

Також до книжки ввійшов «Багажник» — оповідання, які фабулярно пов’язані з романом.

 Мішель Марк Бушар «Христина, дівчина-король»

Королева Христина, безстрашна і зухвала антиконформістка й авангардистка. У неї більше чоловічої снаги, ніж у її воїнів. Вона більший політик від власних дипломатів. Ерудованіша за придворних учених, вона ставить амбітну мету — освічувати свій неписьменний народ. Вона запрошує до свого королівства сірості та криги французького філософа Рене Декарта, аби той навчив її механізмів пристрастей, які населяють душу і тіло людини. Але розібратися у власних почуттях їй не таланить. Обов’язок перед королівством чи палке кохання до жінки? Вона обиратиме...

 Хорхе Луїс Борхес «Сім вечорів»

Хорхе Луїс Борхес (1899-1986) – всесвітньо відомий аргентинський прозаїк, поет, публіцист, основоположник і класик нової латиноамериканської літератури. Творчість Борхеса – метафізична; вона поєднує в собі поетичні та фантазійні методи, виразність масової і високої літератури, правди і містифікації, вигадані біографії та книги, детективні історії, через які письменник препарує фундаментальні філософські та наукові проблеми. Блискучий ерудит і геніальний оповідач просто перед очима читача створює кожну історію, водночас демонструючи злагоджений механізм творчості.

Борхес здійснив величезний вплив на різні жанри літератури: від авангардної поезії, роману абсурду – до наукової фантастики. Володар численних літературних нагород і найвищих орденів Італії, Франції, Перу, Чилі, Німеччини, Ісландії, Іспанії, Португалії; був почесним доктором найповажніших університетів світу, працював у експертному колі Американської академії мистецтв і наук.

«Сім вечорів» – сім публічних лекцій Борхеса, які він прочитав у театрі «Колізей» (Буенос-Айрес, Аргентина) у травні – червні 1977 року; тематика яких, як і автор – «чудодійно перетнули межі свого часу і культури». І кожна з них – витвір мистецтва, шедевр красного письменства і філософський трактат, глибоке дослідження цінностей і сенсів, які створювала світова культура впродовж тисячоліть.  Усі разом вони – Борхесівський інтертекст про сутність художніх методів, уяви, сну і мислення, філософську систему буддизму і кабали, лабіринти людської історії, рефлексії про сліпоту і життя з нею.

 Ґабріель Ґарсія Маркес «Скандал сторіччя»

Ґабріель Ґарсія Маркес (1927-2014) – колумбійський письменник, журналіст і політичний діяч, лауреат Нобелівської премії з літератури 1982 року, один із найяскравіших представників «магічного реалізму». Ґабо (як ніжно називають письменника його шанувальники) публічно заявляв, що хоче, аби про нього пам’ятали не як про автора «Ста років самотності» і лауреата відомих літературних премій, а як про репортера: «Я народився журналістом і нині почуваюся ним більше, ніж будь-коли. Це увійшло в мою кров». Допоможе виконати цю волю письменника книжка «Скандал сторіччя» (2018) – збірка його газетних репортажів і колонок.

Тематика п’ятдесяти текстів «Скандалу…» багатосяжна: від політичних переворотів до «особистого Гемінґвея» Маркеса і перукаря президента, від літературщини, привидів минулого й майбутнього та розповіді про те, як пишуть романи і до інсайтів, феномену телепатії й таємниці містичної історії, якій він, один із найвизначніших письменників Латинської Америки, не зміг дати назви.  

Читай.UA, Оксана Пелюшенко, 05.09.2019