10 не найбільш очевидних книжок авторів із Південної Америки

22-й пункт традиційного бінґо від Yakaboo в зимовому сезоні вимагає від учасників прочитати книжку автора з Південної Америки. Як відомо, в другій половині ХХ століття на цьому строкатому континенті, де правили диктатори, стався бум літератури магічного реалізму. Він закохав у себе мільйони читачів і «навернув» багатьох письменників із різних куточків світу. В Україні перекладено ще не увесь тогочасний латиноамериканський канон, проте деякі видавництва активно працюють в цьому напрямку.

А сьогодні в Південній Америці виходить багато цікавого нон-фікшну, тож у нашій добірці і йому знайшлося місце. Далі — про 10 дуже різних книжок, автори яких походять з Колумбії, Бразилії, Мексики, Перу та інших країн Латинської Америки.

Знаний на весь світ колумбійський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1982 року, яскравий представник «магічного реалізму» Ґабріель Ґарсія Маркес вважає себе насамперед журналістом, а не письменником. З молодих років, він, студент-правник, дописував до різних видань і не полишив цієї справи на схилі літ. Навпаки, узявся видавати новий часопис. А крім того, створив фундацію його імені задля підтримки нової латиноамериканської журналістики. До цієї книжки увійшли його публікації з 1950 по 1984 рік у різних жанрах: колонки (зокрема жартівливі) про життя, літературну творчість і подорожі, репортажі з різних країн світу, рефлексії про політичні перипетії та навіть розслідування резонансної смерті дівчини в Італії. 

А бонусом стануть кілька оповідань, де згадуються персонажі його найвідомішого роману «Сто років самотності» — родина Буендія та рідне місто Аракатака, також уміщені в цій книжці. Блискуча публіцистика Маркеса, з одного боку, відкриває його українському читачеві наново, але водночас — він точно впізнає знайомий і такий цікавий голос автора.

Маріо Варгас Льйоса «Хто вбив Паломіно Молеро?» (Видавництво Анетти Антоненко, 2016, пер.

Перуанський прозаїк, інтелектуал, в минулому політик Маріо Варгас Льйоса захоплює зокрема й різноманіттям у своєму творчому доробку. Найвідоміші романи автора охоплюють життя кількох поколінь і цілі десятиліття, його персонажі, як і він сам, подорожують різними країнами та континентами… А ця повість зовсім інакша. По-перше, вона розповідає лише про 19 днів. Саме стільки триває розслідування вбивства молодого хлопця-метиса, яке вражає своєю жорстокістю. По-друге, дія відбувається в провінційному містечку в Перу. По-третє, це детектив, з увагою до роботи правоохоронних органів і влади. 

Всі 100 з гаком сторінок просякнуті напругою, а кількість запитань у голові читача із кожним розділом множиться. Та й на те, що в назві, по прочитанні немає остаточної відповіді… Водночас у цій історії є місце й гумору, гарним описам природи й роздумам про життєві цінності. А ще вона є своєрідним «діагнозом» суспільству Перу в 1950-х. Якщо ви надумали почати знайомство з автором-нобеліантом з цієї повісті, то незалежно від того, сподобається вам вона чи ні — зупиняйтеся. Льйоса буває дуже різним і водночас залишається вірним собі.

Хорхе Луїс Борхес «Сім вечорів» (Видавництво Анетти Антоненко, 2019, пер. Сергій Борщевський)

До ще однієї збірки з публіцистичної серії видавництва «Writers on writing» увійшло сім публічних лекцій всесвітньовідомого аргентинського письменника Хорхе Луїса Борхеса, які він прочитав у театрі «Колізей» 1977-го року. Вони присвячені різним надбанням світової культури: «Божественна комедія», «Тисяча й одна ніч», «Поезія», релігії й метафізиці: «Буддизм», «Кабала», сну як літературному мотиву («Нічний кошмар») та відсутності зору («Сліпота»): на момент читання лекцій автор близько 20 років був незрячим, і в цій лекції розповів як про власні відчуття, так і цю тему в літературі.

70-річний класик, натхненник вже кількох поколінь письменників, внесок якого в літературу важко оцінити, окрім власних філософських думок і культурологічного аналізу, розставив дороговкази кого й чому варто читати. Тому список книжок на прочитання кожного читача «Семи вечорів» точно поповниться новими пунктами. Ця ж невеличка точно збірка стане справжнім подарунком тим, хто давно зачитується Борхесом, і зацікавить тих, хто ще з його творчістю не знайомий.

Ісабель Альєнде «Там, за зимою» (Видавництво Анетти Антоненко, 2018, пер. Сергій Борщевський)

Цей роман відомої чилійської письменниці — частково детективний, сентиментальний, і водночас такий, що змушує замислитися про важливе. Персонажів зводить разом випадок: у штаті Нью-Йорк стається ДТП. Поступово читач дізнається про непрості долі людей кількох поколінь, які мешкали не лише в США, а й в чотирьох країнах Латинської Америки: Чилі, Гватемалі, Мексиці, та Бразилії. Ще однією дійовою особою роману Ісабель Альєнде виступає зима, а атмосферу добре передає обкладинка. Зима ж не лише надворі, а й у деяких душах, які, проте, ще є шанс відігріти. Ця книжка — про поневіряння біженців, про кохання, людяність та вибір. І зараз — саме сезон, аби її прочитати.

блог Якабу, Катерина Толокольнікова, 20.01.2020