Початок 1950-х років ознаменувався визнанням таланту Борхеса в Аргентині і за її межами. 1950 року Аргентинська спілка письменників обрала його своїм президентом, яким він пробув три роки. У Парижі був надрукований перший переклад Борхеса французькою — «Вигадки» (ісп. Ficciones, 1944). У той же час у Буенос-Айресі виходить серія оповідань «Смерть і бусоль», де боротьба людського інтелекту з хаосом постає як кримінальне розслідування. 1952 року письменник публікує есе про особливості аргентинської іспанської «Мова аргентинців». 1953 року деякі оповіданні зі збірки «Алеф» перекладаються французькою у вигляді книги «Хитросплетіння» (фр. Labyrinths). Того ж року видавництво «Emecé» починає публікувати повне зібрання творів Борхеса. 1954 року режисер Леопольдо Торре Нільссон знімає фільм «Дні ненависті» за оповіданням Борхеса.
1955 року після військового перевороту, який скинув уряд Перона, Борхес був призначений директором Національної бібліотеки Аргентини і займав цю посаду до 1973. На початку 1950-х років він повернувся до поезії.
У цей же час на вершині своєї кар'єри Хорхе Луїс Борхес, як і його батько колись, втрачає зір, лікар забороняє йому читати і писати. Ця обставина цілком змінює його літературну працю. Тим не менше, він не полишає свою письменницьку, викладацьку і дослідницьку діяльність.
У 1961 Борхес розділив з С. Беккетом Міжнародну видавничу премію у розмірі 10 тисяч доларів. Ця нагорода зробила письменника всесвітньо відомим і стимулювала переклад його творів багатьма мовами: шведською, норвезькою, данською, польською, португальською, івритом, фарсі, грецькою,
словацькою, арабською тощо. Вийшла друком антологія Борхеса. Разом з матір'ю він був запрошений до США, де протягом шести місяців читав курс аргентинської літератури.
1972 року Хорхе Луїс Борхес їде до США, де отримує численні відзнаки і читає лекції у кількох університетах. 1973 року він отримує звання почесного громадянина Буенос-Айреса і йде з посади директора Національної бібліотеки.
1975 року відбувається прем'єра фільму «Мрець» Ектора Олівери за однойменним оповіданням Борхеса. Того ж року у віці 99 років помирає мати письменника. З цього моменту у подорожах його супроводжує колишня співучениця Марія Кодама, з якою він одружується 26 квітня 1986 року.
У 1979 Борхес отримав Премію Сервантеса — найпрестижнішу в іспаномовних країнах нагороду за заслуги в області літератури. Його останньою прижиттєвою публікацією була книга «Атлас» (ісп. Atlas, 1985) — збірка віршів, фантазій і дорожніх нотаток.
1986 року видатний аргентинець переїжджає до Женеви, де й помирає 14 червня у віці 86 років від раку печінки і емфіземи легень.
Збірки оповідань
- 1935 — Historia universal de la infamia / Загальна історія ганьби
- 1944 — Ficciones / Вигадки
- 1949 — El Aleph / Алеф
- 1951 — La muerte y la brújula / Смерть і бусоль
- 1970 — El informe de Brodie / Повідомлення Броуді
- 1975 — El libro de arena / Книга піску
- 1983 — La memoria de Shakespeare / Пам'ять Шекспіра
Есе
- 1925 — Inquisiciones / Розслідування
- 1926 — El tamaño de mi esperanza / Розміри моєї надії
- 1928 — El idioma de los argentinos / Мова аргентинців
- 1930 — Evaristo Carriego / Еварісто Карр'єго
- 1932 — Discusión / Обговорення
- 1936 — Historia de la eternidad / Історія вічності
- 1952 — Otras inquisiciones / Нові розслідування
- 1980 — Siete noches / Сім вечорів
- 1982 — Nueve ensayos dantescos / Дев'ять есе про Данте
- 1984 — Atlas / Атлас
Поезії
- 1923 — Fervor de Buenos Aires / Жар Буенос-Айреса
- 1925 — Luna de enfrente / Місяць навпроти
- 1929 — Cuaderno San Martín / Зошит площі Сан-Мартін
- 1960 — El Hacedor / Ділок
- 1964 — El otro, el mismo / Інший, той самий
- 1965 — Para las seis cuerdas / Для шести струн
- 1969 — Elogio de la sombra / Похвала тіні
- 1972 — El oro de los tigres / Золото тигрів
- 1975 — La rosa profunda / Потаємна роза
- 1976 — La moneda de hierro / Залізна монета
- 1977 — Historia de la noche / Історія ночі
- 1977 — Adrogué / Адроге
- 1981 — La cifra / Криптографія
- 1985 — Los conjurados / Змовники
Антології
- 1961 — Antología personal / Персональна антологія
- 1968 — Nueva antología personal / Нова персональна антологія
- 1976 — Libro de sueños / Книга снів
- 1986 — Textos cautivos / Приховане
- 2000 — Borges en el hogar / Есеї і рецензії для «El Hogar» (1936 — 1939)
Кіносценарії
- 1939 — Los orilleros (у співавторстві з Адольфо Бйой Касаресом)
- 1940 — El paraíso de los creyentes (у співавторстві з Адольфо Бйой Касаресом)
- 1969 — Invasión (у співавторстві з Адольфо Бйой Касаресом і Уго Сантьяго)
- 1972 — Les autres (у співавторстві з Уго Сантьяго)
Переклади
Хорхе Луїс Борхес володів кількома мовами і впродовж життя переклав іспанською твори таких письменників:
Твори у співавторстві
- Índice de la poesía americana, разом з Вісенте Уйдобро й Альберто Ідальго
- Antología clásica de la literatura argentina (1937), разом з Педро Енрікесом Ураньєю
- Antología de la literatura fantástica (1940), разом з Адольфо Бйой Касаресом і Сильвіною Окампо
- Antología poética argentina (1941), разом з Адольфо Бйой Касаресом і Сильвіною Окампо
- Seis problemas para don Isidro Parodi (1942), разом з Адольфо Бйой Касаресом
- El compadrito (1945), разом з Сильвіною Буллріч
- Dos fantasías memorables (1946), разом з Адольфо Бйой Касаресом
- Un modelo para la muerte (1946), разом з Адольфо Бйой Касаресом
- Antiguas literaturas germánicas (1951), разом з Делією Інхеньєрос
- El idioma de Buenos Aires (1952), разом з Хосе Едмундо Клементе
- El Martín Fierro (1953), разом з Маргаритою Герреро
- Poesía gauchesca (1955), разом з Адольфо Бйой Касаресом
- Cuentos breves y extraordinarios (1955), разом з Адольфо Бйой Касаресом
- El paraíso de los creyentes (1955), разом з Адольфо Бйой Касаресом
- Leopoldo Lugones (1955), разом з Бетіною Едельберг
- Los orilleros (1955), разом з Адольфо Бйой Касаресом
- La hermana Eloísa (1955), разом з Луїзою Мерседес Левінсон
- Manual de zoología fantástica (1957), разом з Маргаритою Герреро
- Los mejores cuentos policiales (1943, 1956), разом з Адольфо Бйой Касаресом
- Libro del cielo y del infierno (1960), разом з Адольфо Бйой Касаресом
- Introducción a la literatura inglesa (1965), разом з Марією Естер Васкес
- Literaturas germánicas medievales (1966), разом з Марією Естер Васкес
- Introducción a la literatura norteamericana (1967), разом з Естелою Семборайн де Торрес
- Crónicas de Bustos Domecq (1967), разом з Адольфо Бйой Касаресом
- El libro de los seres imaginarios (1967), разом з Маргаритою Герреро
- ¿Qué es el budismo? (1976), разом з Алісією Хурадо
- Diálogos (1976), разом з Ернесто Сабато
- Nuevos cuentos de Bustos Domecq (1977), разом з Адольфо Бйой Касаресом
- Breve antología anglosajona (1978), разом з Марією Кодама
- Atlas (1985), разом з Марією Кодама