Їсти чи думати? 5 книг про бажання і потреби
Напередодні новорічних свят, коли на всіх нас чекатимуть різноманітні застілля та веселощі, деякі з книжок цього огляду будуть більш ніж доречні. А все тому, що вони розповідають про міру та відповідальність, розсудливість та одержимість. І не має значення, в якому жанрі автори намагаються поліпшити наше життя – все одно будь-які поради будуть доречними та корисними
Паоло Россі. Їсти. Потреба, бажання, одержимість. - Л.: Анетти Антоненко, 2018
Буденні жарти, анекдоти та кепкування з проблеми "їжі", як вважає автор цієї книжки, дійшовши з давніх часів аж до нашого техногенного сьогодення, недаремно присутні в розмовах, лексиконі та загалом спілкуванні. Постійне та невпинне вживання метафор, пов’язаних з їжею, приховують у собі закоренілі бажання та глибокі емоції, які ми переносимо в майбутнє. З чого складається цей епос про їжу, яка давно вже перейшла до категорії соціальних маркерів ("їсти очима", "гризти лікті", "культурний голод")? Автор пропонує власну історію ідей, протягом якої нам розкажуть як про приємні, так і жахливі випадки в культурі цивілізацій. Від казкових людожерів і вампірів до цілком реалістичних серійних вбивць і сьогоднішньої пропаганди культу тіла – саме у такий спосіб розвивається в книзі думка про метафору "їжі" та її реалізацію в житті багатьох поколінь споживачів. Зокрема, зазираючи в майбутнє і згадуючи хвороби, якими "славилися" попередні часи (туберкульоз, сифіліс, епілепсія, а також згадуючи рак і СНІД), автор наводить приклад більш "сучасного" захворювання. "У період від кінця минулого століття і до початку третього тисячоліття, - нагадує він, - анорексія увійшла до медичних посібників і наукових досліджень психічних розладів і для багатьох людей стала насправді серйозною проблемою". Таким чином, мультиплікаційний жарт про те, що "краще бути голодним, аби тільки модним", стає на диво актуальним.
112 TV, Ігор Бондар-Терещенко, 13.12.2018