ЗМІ

Цей рік був надзвичайно багатим на молодих авторів, чиї імена справді прозвучали. 

Критики називають 2016 рік надзвичайно продуктивним за кількістю прозових дебютів в українській літературі. І мають на увазі не просто перші книжки молодих авторів, а такі, що справді прозвучали, вийшли в помітних видавництвах, належним чином були представлені і презентовані.

Пробують власні сили в прозі поети, критики, журналісти. Нарешті маємо кілька помітних книжок від випускників популярних літературних курсів. Проза потребує втілення на папері – бо це вірші можна виразно декламувати на публічних заходах, записувати на відео і досягти цим певного рівня слави; проза потребує більше досвіду – треба мати що сказати, особливо в романі, і досвідом кількох емоцій тут не обійтися. Зрештою, за друковану прозу більше платять. Усе це приваблює авторів – і, здається, попри оголошену смерть паперових видань, кожен хоче мати власну книжку, видрукувану, пахучу, з місцем для автографів на першій сторінці.

Марися Нікітюк. Безодня

ТСН.ua

Марися Нікітюк давно відома як театральний критик і кінорежисер. Її прозові тексти звучали на літературних читаннях, а тепер нарешті опубліковані на папері. Збірку "Безодня" відзначено літературною премією імені Олеся Ульяненка. Експресіоністичність письма, фізіологізм, вивертання душі й тіла із максимально допустимою відвертістю – описи смерті й любові тут однаково гострі. Дна в цій безодні однаково не сягнеш, і попри очевидно добре письмо, авторка все ж таки нічого нового не пропонує. Сучасна література повертає до реалістичного типу письма, тому, щоб вразити вивертами душі і тіла, потрібно надто багатьох перевершити. Але для читачів, які люблять такі експерименти – це саме те. 

ТСН.ua, Оксана Щур, 26.12.2016