Книжки одного поля: 5 кращих квір-романів. Блог письменника
Мова саме про ті зразки квір-літератури, що мають явні ознаки не «профільної», а «художньої» орієнтації.
Звичайно, серед книжок цього жанру можна знайти не менш яскраві приклади історій про «заборонене», «нетрадиційне», «гріховне» кохання, як таврувало його за всі часи традиційне суспільство. Натомість мова саме про ті зразки квір-літератури, що мають явні ознаки не «профільної», а «художньої» орієнтації. Єдино можливої, якщо ідеться, як у даному випадку, про Літературу.
Юрій Ярема «Тепло його долонь»
Л.: Анетта Антоненко, 2016
«Тепло його картин» – такою зазвичай буває безпрограшна назва до статті про будь-якого художника. Аж тут раптом «долоні» замість «картин», але усмішка ще не сповзає з уст читача, бо про «його долоні» може написати дівчина, чи не так? На жаль, ні. Точніше, жалю через вихід друком цього квір-роману - жодного, оскільки читача переборює цікавість щодо «забороненого кохання» не так до волохатого ближнього, як до того, що обіцяє нам автор. А саме «розрити ще невідому «копальню» – квір-літературу, донести до читача та суспільства правду про жорстокі реалії сучасного пострадянського мислення та висвітлити відсутність різниці між двома світами «straight» і «gay». Хай там як, але цікавості не позичати також юним героям роману з такими старорежимними іменами Остап і Рома, що аж не цікаво розкривати «копальню», аби зрозуміти, яка між ними «різниця», і хто до якого світу належить. Тішить, однак, що модус розмов між ними так само старий як світ (тобто давно відомий нам з не менш «первісного» твору про цей самий квір, от лишень перекладний, з братської гей-культури, а саме - «Хтивня» Міхала Вітковського): «Ти чув, що Олег покинув свого «купідона»? – зненацька спитав Рома. – Отакої! Що ж трапилося? – Кажуть, ніби Назар поцілував його на роботі, коли заносив коханому обід. Поцілунок побачив шеф. І пішло-поїхало. Всі швидко про все дізналися, завелися плітки. Та й стрьомно у нас проявляти свої почуття - потім на вулиці зловлять і зуби будеш збирати, – хлопець важко зітхнув – Бодай тим пліткарям! Невже через них тепер розлучаються?! – зирнув здивовано Остап».
Новое Время, Ігор Бондар-Терещенко, 23.01.2017
