ЗМІ

Я завжди тішусь, коли про моїх авторів згадують інші.
І тут не працює механізм, що друзі пишуть про друзів.
От куратор Книжкового Арсеналу Olia Zhuk в переліку "мій особистий топ" про моїх авторів і книжки:
"з дебютантів – Marysia Nikitiuk «Безодня»,
рекомендую книгу Вольфганга Шивельбуша «Смаки раю. Соціальна історія прянощів, збудників та дурманів» 
«Видавництво Анетти Антоненко».",
а серед гостей - ще одного нашого автора (спільне видання з Ніка-Центр, видавництво): 
"Крім того, мене особисто дуже тішить наявність якісного нон-фікшн, зокрема філософських перекладів: «Філософія свободи» Ларса Свендсена".

 

Книжковий Арсенал» - один із наймасштабніших книжкових ярмарків України. Це п’ять насичених днів із презентаціями, дискусіями, читаннями, круглими столами, публічними інтерв’ю, виставками тощо. 350 книжкових новинок. 170 видавництв. Гості з 15 країн світу. Від такого розмаїття голова може піти обертом навіть у завзятого любителя літератури.

Про те, чим шостий «Книжковий Арсенал», який відбудеться 20-24 квітня, відрізнятиметься від попередніх, чому треба довіряти інтуїції та смаку українських перекладачів, як відкривати для себе нових авторів, чим важлива дитяча скандинавська література, чому варто звернути увагу на якісний нон-фікшн, куди піти, кого послухати та що придбати Сultprostir розповіла Ольга Жук – куратор міжнародної програми «Книжкового Арсеналу-2016». А заразом поділилася своїми читацькими вподобаннями та очікуваннями.

З лютого 2016 року Ольга Жук є керівником відділу культурної дипломатії в МЗС України. Міжнародна програма «Книжкового Арсеналу» цього року – останній досвід її співпраці з фестивалем в якості кураторки.

 

 

Ольга Жук

 

• Цьогоріч у «Книжкового Арсеналу» потужна закордонна програма. Якою є її загальна візія, філософія, мета?

Це не «закордонна програма», а програма, що передусім представляє чи анонсує свіжі переклади українською мовою, зокрема й за участі закордонних авторів, які спеціально приїжджають їх презентувати. Крім того, цього року у міжнародній програмі є блок подій для професіоналів книжкового ринку, а також культурних дипломатів за сприяння Міністерства закордонних справ України – презентації, консультації і дискусії про ефективні способи представлення свого продукту за кордоном, промоцію національних літератур у світі, про сучасний книжковий дизайн, конкурси. Ми сформували професійний сегмент програми у співпраці з Франкфуртським книжковим ярмарком, що вперше буде гостем в рамках ярмарку «Книжкового Арсеналу» і представить колективний німецький стенд. Зокрема, у співпраці з німецьким фондом «Мистецтво Книги» Goethe-Institut в Україні і «Мистецький Арсенал» вперше проведуть конкурс книжкового дизайну.

Окремий напрямок – книжкові колекції, привезення яких ми спеціально ініціюємо для видавців, дизайнерів, фахівців із дитячої літератури. На німецькому стенді буде можливість познайомитися з найкрасивішими книгами світу, а Посольство Швейцарії покаже, серед іншого, добірку від IBBY – книги для дітей з інвалідністю. Це справді особливі та дуже цікаві книжки.

 

Якщо для пересічного читача імена наших гостей не є відомими, то саме час їх для себе відкрити. Більшість цих авторів є знаними і улюбленими у Європі, мають численні нагороди, перекладені багатьма мовами.

 

Також вперше на фестивалі у міжнародній програмі буде фокус на взаємодії літератури і кіно: Docudays UA та Польський Інститут у Києві презентують сценарні майстер-класи і кінопокази за участі відомих авторів – фільм «Віртуальна війна» і презентацію книги «Герой у документальному кіно» режисера Яцека Блавута, показ фільму «Мистецтво зникання» Бартека Конопки і сценарний майстер-клас співавтора фільму Ігнація Карповича. Разом із СУК (команда кінематографістів «Сучасне Українське Кіно» - ред.) – майстер-клас Зигмунта Мілошевського і показ фільму «Зерно правди». Чеський Центр презентує фільми «Цирк Гавела» і «Що означало вести коня» за участі режисера Бржетіслава Рихліка, цикл фільмів про українських авторів, які були зняті під час проекту «Місяць авторського читання європейськими режисерами». Посольство Ізраїлю представить фільм «Медузи» письменника і режисера Етґара Керета.

Крім того, мене особисто дуже тішить наявність якісного нон-фікшн, зокрема філософських перекладів: «Сила життя. Гедоністичний маніфест» Мішеля Онфре, «Філософія свободи» Ларса Свендсена, круглі столи «Ханна Арендт, або Любов до світу» Алоїза Принца та «Ніцше. Самоперевершення» Тараса Лютого. Буде й ще одна складова: актуальні дискусії про Україну і Європу – частина спеціальної програми «Свої/Чужі» «Книгарні Є», ранкова «лабораторія культурної дипломатії», у якій директори культурних інститутів різних країн ділитимуться своїм досвідом та сприйняттям України.

 

 

• Письменники з яких країн будуть присутні на «Книжковому Арсеналі» цього року?

Окрім чудових українських авторів, у «Книжковому Арсеналі» візьмуть участь письменники, поети, філософи і публіцисти, інтелектуали і дипломати з 15 країн: Швеції, Норвегії, Німеччини, Швейцарії, Австрії, Франції, Ізраїлю, Польщі, Чехії, Греції, Італії, Литви, Грузії, Великобританії, Росії. Також очікується багато «професійних відвідувачів» - керівників міжнародних книжкових ярмарок, видавців, літагентів, плюс митці, ілюстратори, дизайнери. Майже всі вони відвідають Україну вперше. Загалом у нас близько 60 гостей.

 

• Чи охоче погоджуються закордонні автори приїхати в Україну з огляду на непросту суспільно-політичну ситуацію?

Якщо у 2013-2015 роках нам було дійсно важко, деякі автори могли скасувати приїзд у останній момент, то цього року все більш стабільно. Жоден автор нам не відмовив. Проте коли виходить список «найбільш небезпечних міст у Європі» у такому популярному британському виданні як Independent, і Київ у ньому на першому місці, це не сприяє культурному туризму. З тих, кого ми вже декілька років поспіль намагаємося запросити, але, на жаль, не вдається – Джуліан Барнз і Крістіан Крахт. З тих, кого дуже хотілося бачити, не зміг приїхати також Крістоф Рансмайр. Проте не з означених вами причин, а через їхні особисті графіки, різні робочі фактори, планування перекладачів і видавців.

 

• Для пересічного читача прізвища та імена більшості запрошених не є відомими. Хто всі ці люди? Чому було запрошено саме їх?

«Книжковий Арсенал» послідовно, вже шостий рік сприяє видавцям, які відкривають для нас світову літературу. Я спеціально відстежую їхні плани міжнародних новинок до фестивалю, і разом із посольствами і культурними центрами, мережею EUNIC ми намагаємося переконати цих авторів приїхати і особисто розповісти про свої книги українським читачам. За ці кілька років сегмент перекладної літератури якісно зріс. Можливо, в Україні бракує перекладів світових бестселерів, зате є актуальна, молода та інтелектуальна література, яку в українському перекладі знайти більш реально, аніж в російському. Часто це заслуга передусім перекладачів, у яких чудова професійна інтуїція і відчуття сучасного літературного процесу, які подекуди самі знаходять видавця для тексту, який вважають за необхідне перекласти саме тут і зараз.

Наприклад, Марцін Щигельський, якого видала Божена Антоняк і який приїде презентувати книгу «Ковчег часу», нещодавно отримав Гран-прі престижного конкурсу ім. Астрід Ліндгрен. Або колосальну просвітницьку роботу провадять Неля Ваховська, Петро Рихло, Марк Бєлорусець, Наталка Іваничук, Остап Сливинський, Тетяна Окопна, Андрій Бондар і багато інших. Я дуже сподіваюся, що з часом «пересічні читачі» знатимуть імена перекладачів і полюватимуть саме за певними авторськими перекладами.

 

Скандинавська дитяча література цікава насамперед тим, що у ній практично немає табуйованих тем. Письменники не вдаються до самоцензури, і там є певна традиція реалістичного, серйозного ставлення до дитячого світу.

 

Якщо для пересічного читача імена наших гостей не є відомими, то саме час їх для себе відкрити. Більшість цих авторів є знаними і улюбленими у Європі, мають численні нагороди, перекладені багатьма мовами. На мою скромну думку, списки бестселерів і те, що є «на слуху» тут, дещо перебільшені уявлення про популярність окремих авторів, часто формуються з огляду на те, що видається у Росії. Це не завжди відображає реальну картину того, що насправді читають європейці і які книги та автори формують у Європі читацькі смаки.

Нам дійсно варто більше уваги приділяти тому, що обирають для перекладу українські видавці, редактори і перекладачі, довіряти їхньому смаку. Наприклад, шведська література – це не лише Стіг Ларссон і детективи, але й Карола Ганссон – потужний жіночий голос у скандинавській прозі, і всесвітньо відомий дитячий письменник Ульф Старк, які цього року відвідають «Книжковий Арсенал».

 

 

Часом ми відкриваємо й геть хрестоматійних, але малознаних в Україні персоналій. Наприклад, видавництво «Книги ХХІ» і Посольство Німеччини в Україні запросили на «Книжковий Арсенал» Райнера Кунце – легендарного 83-річного автора, улюбленого поета Ангели Меркель. Для мене місія «Книжкового Арсеналу» завжди полягала у самоосвіті і розширенні уявлень про сучасну книгу. Тому ми з партнерами інколи ризикували і запрошували зовсім малознаних тут авторів, і ця промоція давала результат – за рік-два з’являлися їхні переклади і ставали популярними.

Наприклад, так було з «Як говорити з дітьми про мистецтво» Франсуази Барб-Галь. Цього року мені, наприклад, хотілося би, щоб видавці звернули увагу на молоду німецькомовну літературу – прийшли послухати Свенію Ляйбер і Яна Вагнера, на молодого грецького автора Хрістоса Армандо Гезоса, на «Неаполітанську тетралогію» таємничої Елени Ферранте, про яку приїде розповідати її видавець і яка зараз феноменально популярна в Європі.

 

• В якому форматі закордонні автори будуть присутні на «Книжковому Арсеналі»?

Переважно це презентації перекладних новинок. Але часто вони проходять у форматі дискусії, розмови з видавцями, перекладачами або спеціально запрошеними модераторами. Ми завжди намагаємося знайти більш живий формат, цікаві поєднання закордонних і українських авторів, заохочуємо гостріше спрямування дискусії. Назву декілька прикладів. Фотопроект про занедбані синагоги в Україні і книга Ukraine Series німкені Йоганни Діль, презентацію якої організує Goethe-Institut в Україні, водночас є частиною кураторського проекту Юрія Андруховича «Чотири архіви», він планує розмову і читання як автор текстів до книги. Або роман Дженні Ерпенбек «Прокляття дому» відбудеться у форматі театралізованих читань, які організовує режисер Алла Заманська.

 

 

Роман Сюзанни Шолль «Емма мовчить», наприклад, має дуже полемічне формулювання, в контексті теми біженців у Європі «Про що мовчить Емма? Коли «тамті» і «чорні» приїжджають у «білий» світ», і презентуватиметься Андрієм Курковим і Нелею Ваховською. Євгеній Стасіневич у своїй спеціальній програмі «Література між Катастрофою і Ненавистю» робить читання і попередню презентацію українського перекладу Салмана Рушді (Видавництво Жупанського), формулюючи це так: «Слідами ненависті: «Сатанинські вірші» в дзеркалі Корану. Спроба порозуміння». Так що не сподівайтеся на нудне бубніння, література сьогодні є дуже соціальною і резонує з гарячими темами.

 

• Які гості та події є найочікуванішими?

Ми не ділимо наших гостей на більш чи менш очікуваних. Але якщо йдеться про відомих авторів, то це, зокрема, Етґар Керет, Зигмунт Мілошевський, Каталін Доріан Флореску, Ігнацій Карпович, Томас Ґлавініч. І у нас є почесний гість у дитячій програмі — всесвітньо відомий шведський письменник Ульф Старк, який вперше приїде в Україну на запрошення «Книжкового Арсеналу» за підтримки Посольства Швеції в Україні та Swedish Arts Council. Минулого року Видавництво Старого Лева видало його книгу «Диваки і зануди», а спеціально до цьогорічного «Книжкового Арсеналу» буде новинка «Чи вмієш ти свистати, Юганно?», до якої також увійде «Моя сестра – янгол». Такий візит – подія без перебільшення довгоочікувана. Крім зустрічей з автором, кураторка дитячої програми Юлія Козловець задумала з українськими учасниками серію подій за мотивами книжок Старка. Наприклад, проект «Букмоль» готує інтерактивне читання, спеціально перекладає інші його тексти, що вперше прозвучать українською. Книжковий магазин «Чулан» презентує виставу крафт-театру «Арт-багаж» Наталі Даценко за книжкою «Чорна скрипочка», яка поки що не виходила в Україні.

 

 

• Серед «зіркових» гостей «Книжкового Арсеналу» помітним є скандинавський вектор. Чим це зумовлено? Скандинавські письменники дійсно стають більш помітними на літературній мапі світу?

Скандинавський вектор є більш помітним у дитячій програмі. З нашого боку це спроба показати дуже самобутній шар у світовій дитячій і юнацькій літературі, що у світі вона не є настільки уніфікованою у своїх підходах, як може видаватися. Відкриватимемо для себе не лише Ульфа Старка, але й Свена Нордквіста, Мію Нільссон, Ойвінда Торстетера, Петера й Інґелу Петешон Ареніусів, Анну Хьоґлунд та інших чудових авторів. Скандинавська дитяча література цікава насамперед тим, що у ній практично немає табуйованих тем. Письменники не вдаються до самоцензури, і там є певна традиція реалістичного, серйозного ставлення до дитячого світу – ще від класичних книг Астрід Ліндгрен про Пеппі Довгупанчоху. Автори мають певну свободу писати про непрості, сумні та серйозні речі, а батьки з повагою ставляться до здатності дітей самим складати про них думку. При цьому у цій літературі чудовий чорний гумор, вона певною мірою є психотерапевтичною.

 

Якщо у попередні два роки ми мали багато книг про Майдан і війну, то цього року є певні ознаки переходу від документалістики до політологічної аналітики.

 

Дитячий світ має свої драми, він не є однорідним у сприйнятті довколишнього світу. Наприклад, норвезька письменниця Віґдіс Йорт у книзі «Йорґен + Анна = любов» досить сміливо оповідає дитячу історію першого кохання, і перипетії, інтрига і глибина почуттів у ній нічим не поступаються дорослим. Гадаю, що скандинавська література може показати нам важливість таких історій, які поза «рожево-цукерковими» стереотипами дають дитині можливість не залишатися зі своїми непростими переживаннями на самоті.

Про це у дитячій програмі йтиметься не лише в рамках «скандинавського фокусу», але й у спеціальній темі фестивалю, яку ми обрали цього року, - «Особистість і особливе». Її також підніматимуть наші партнери з Goethe-Institut в Україні і Французького Інституту, які запросили до дискусії «Література для юнацтва без табу?» директорку Салону дитячої книги та преси у місті Монтрей Сильві Вассало, популярного у Франції автора дитячих книжок Кристоса, директорку Міжнародної бібліотеки для юнацтва у Мюнхені доктора Крістіане Раабе, автора романів для підлітків і молодих дорослих Крістіана Лінкера.

 

 

• Які автори, події, книжки, на ваш погляд, будуть цікаві українському читачу в першу чергу? Куратор має бути об’єктивним, але що б ви порадили відвідати в межах міжнародної програми?

Програма фестивалю досить різноманітна, сподіваюся, що кожен знайде для себе щось близьке за інтересами. Якісно виросла видавнича пропозиція у сегменті бізнес-книги, літератури з саморозвитку – очевидно, що українці зараз цікавляться практичними виданнями, які допоможуть розвинути власну справу, а також біографіями успішних людей. Проте я би, звісно, радила цим не обмежуватися, ходити на презентації усіх свіжих перекладних художніх книжок, на читання та дискусії. Зокрема, я обов’язково піду на подію-пошану Олексі Логвиненку, організовану Творчою спілкою перекладачів та письменників за підтримки Посольства Німеччини в Україні, - читання з роману Ґюнтера Ґрасса «Бляшаний барабан».

Також відзначу одну тенденцію. Якщо у попередні два роки ми мали багато книг про Майдан і війну, то цього року є певні ознаки переходу від документалістики до політологічної аналітики. Наприклад, мене цікавить дискусія «Ігри відображень. Якою Україну бачить світ», організована видавництвом «Віват», та розмова про нову книгу Євгена Магди та Тетяни Водотики за участі авторів, а також Юлії Смоли, Сергія Гнатюка, Дмитра Кулеби, Альони Гетьманчук, Олеся Кульчинського і Андреаса Умланда.

Хотілося б послухати Бориса Ложкіна про його книгу «Четверта республіка. Чому Європі потрібна Україна, а Україні — Європа». Про грузинський досвід можна буде послухати на презентації книги «На роздоріжжі» Темура Аласанія, дипломата, за участі Михеїла Саакашвілі. Цікавою має бути організована «Ізоляцією» дискусія довкола нової, ще неперекладеної, книги In Wartime: Stories from Ukraine (Penguin, 2016) журналіста та політичного аналітика, автора New York Review of Books та Economist Тіма Джуда за участі автора та Катерини Сергацкової.

 

 

• Що буде цікаво вам особисто? Що збираєтеся відвідати як читач, які книги купити?

Я завжди цікавлюся книгами про мистецтво і сучасною перекладною літературою, тож мій особистий топ такий: «Штайнгоф» Кароли Ганссон, «Якоб вирішує любити» Каталіна Доріана Флореску, «Сонька» Ігнасія Карповича, «Хвороба Кітахари» Крістофа Рансмайра, «І раптом стукіт у двері» Етґара Керета, «Піщана гора» Йоанни Батор.

З нових перекладів класичних текстів - «Розбійник» Роберта Вальзера і «Сатанинські вірші» Салмана Рушді. З мистецького: «Казимир Малевич. Київський період 1928-1930» («Родовід»), «Український кіноплакат 1920-х років» (Національний центр Олександра Довженка), «Тотальна фотографія» Євгена Павлова (ArtHuss), «Візульні мантри» - арт-бук Микити Сторожкова і фінальна частина роману-блокбастера «Даогопак. Таємниця Карпатського мольфара» (Nebeskey), Юбер Пуаро «Троянда і резеда» (Pictoric), Кримінальний Кодекс України, ілюстрований Нікітою Кравцовим (Основи).

З українських авторів — Борис Херсонський «Родинний архів», Ярослав Мельник «Маша, або постфашизм», Олексій Нікітін «Санитар с Институтской», Катерина Бабкіна «Щасливі голі люди», з дебютантів – Марися Нікітюк «Безодня». І, нарешті, усім, хто любить готувати, але й цікавиться культурологічними аспектами кулінарної теми, рекомендую книгу Вольфганга Шивельбуша «Смаки раю. Соціальна історія прянощів, збудників та дурманів» видавництва Анетти Антоненко.

 

CULTProstir.UA, Ія Кива, 14.04.2016