Воєнний досвід Євгенії Кононенко у вимірі автофікції
Автор аналізує роман Євгенії Кононенко «Цей божевільний рік» (2023). Написаний у формі щоденника, він містить захопливі роздуми про перший рік повномасштабної російсько-української війни. Письменник чудово поєднує художній і нон-фікшн дискурси. Її стиль слід віднести до розряду автофікшн, за аналогією з творчістю її улюбленої французької письменниці Анні Ерно, твори якої Кононенко видала у власному перекладі українською. У романі «Цей божевільний рік» показано, як імперський міф про сусідів поступово дискредитував культивовану за часів СРСР ідею спільності та братерства, особливо в контексті приватних стосунків героїні з московськими друзями. Щирість і конфіденційність характеризують також зображення особистої трагедії оповідачки, пов’язаної з хворобою та смертю дочки.
Студії українські, Том 11 № 2 (2023), Ярослав Поліщук
