ЗМІ

Художня література

Ненсі Г’юстон «Розколини»

ВИДАВНИЦТВО АНЕТТИ АНТОНЕНКО

Переклад з фр. І. Рябчія

У кожному з нас є як відбиток попередніх поколінь, так і розколини, пов’язані з колективною пам’яттю та персональним забуттям. Одним цим реченням можна передати головну думку роману Ненсі Г’юстон, франкомовної канадської письменниці. Використовуючи прийом ретроспекції, авторка відмотує плівку історії однієї родини від 2004 до 1945 року, щоб зосередитись на тому, що формує особистість: заперечення коріння чи його прийняття, вчинки інших чи власний вибір, любов до людей чи відчуття вищості над ними… Г’юстон розпочинає оповідь із Сола, шестирічного каліфорнійського хлопчика, який поглинає інформацію з інтернету й бавиться у війну, спостерігаючи за захопленням батька діями американських солдатів в Іраку. Друга частина переносить у 1982 рік.

Знайомимося з теж шестирічним Рендаллом, який колись стане батьком Сола. У своєму дитинстві він починає дізнаватись про минуле бабусі Ерри, популярної співачки. Якимось чином вона дотична до тих часів, коли німці викрадали дітей з інших країн і виховували у спеціальних закладах, щоби потім віддати вже в німецькі родини. У третій частині вирушаємо у 1962 до Канади, де мешкає маленька Седі, майбутня бабуся Сола. Вона дуже сумує за матусею, яка весь час віддає сцені. І на завершення – історія шестирічної Крістіни (потім Ерри). Разом із родиною в Німеччині вона переживає останні роки війни та раптом дізнається, що її вдочерили… «Розколини» – тонка робота. Своєю майстерністю Г’юстон створює атмосферу приватної розмови з читачем, у якого попереду – висновки, а не тільки враження.

The Village, Анастасія Герасімова, 02.12.2021