Олександр Михед:

Олександр Михед: ″Переді мною стояло завдання створити книгу, у якій немає фігури автора″

Інтерв'ю із письменником Олександром Михедом, який нещодавно побуваву Полтаві.

- Що стало поштовхом до написання психотрилеру?

- Бажання поговорити із людьми про важливі речі, але у цікавій формі. І саме психотрилер є цікавою формою, я маю бажання розповідати цікаві захопливі історії і хочу вдовольнити відсутність у сучасній українській літературі захопливої цікавої книги. Звичайно, ми маємо Максима Кідрука, який має велику аудиторію і робить якісний продукт. Але разом із тим, хочеться вийти на інші рівні і відкрити ще більшу аудиторію, з якою можна було б говорити про серйозні речі, але у цікавій формі масових жахів.

- Поясніть слова "Весь світ, який ти знаєш і любиш - це умовність. В основі світобудови суспільний договір, який направду є лише брехливим пактом про ненапад".

- Книга побудована на кількох прийомах, аби було цікаво читати. Один із них - приспів. Приспів - це набір певних фраз, що повторюються, це мантра, крізь яку я говорю людям, що буде в кінці, намагаючись вести оповідь цікавим чином. Один із приспівів "Все вигадка. Все ілюзія" - своєрідний слоган, який супроводжує все, що пов'язано із Астрою. Проте цей приспів ідеалізується: і в звичайному промовлянні цієї фрази, і на сюжетному рівні. І коли говориться "Все що ти знаєш - це ілюзія про суспільство", то мається на увазі один із тих страхів, які хочеться візуалізувати для читача, аби ми зрозуміли: все, що ми знаємо про світ насправді закладено школою, батьками, культурою, яка створена мертвими людьми. Те що ми маємо нині - побудоване на кістяках попередніх поколінь. Частково ми можемо це приймати, а частково - треба відмовитися, бо світ уже зовсім інакший. Нам треба говорити про інші цінності з новими обставинами, голосом, формами. А можливо з'являться нові цінності, і від старих доведеться відмовитися.

- Як Ви вважаєте: від яких цінностей попередників варто відмовитися у першу чергу?

- Я не знаю. Але пропоную подумати про це. Американський комік Джордж Карлін у своєму виступі зводить заповіді сучасного світу до двох або трьох і ставить під сумнів всі інші, бо вони неактуальні для світу. Це один із способів думання про те, в якій системі координат ми знаходимося зараз.

- Ви говорите, що нам треба подумати?

- Я не можу говорити за всіх, не можу говорити "схаменіться". Відійшла у минуле та література, яка повчає, література, яка каже про єдину правильну думку. Моє бажання - достукатися до широкої аудиторії, яка або прочитає цей рівень, або просто вдовольниться цікавою історією. Я маю вгадати смаки будь-якого читача. Він може просто прочитати захопливий трилер, а може задуматися про цінності.

- Робота над книгою розпочалася восени 2013 року. Її сюжет пов'язаний із подіями на Євромайдані?

- Робота над Астрою розпочалася в жовтні 2013 року. Мотив пошуку свободи - один із ключових. Події Майдану частково зображені в романі, це лише один із епізодів, і в жодному разі не ключовий елемент. Події всього роману глибоко вкорінені в тіло сучасної реальності і мають чітку хронологію з 2009 року по початок лютого 2014 року. Оскільки кінець лютого - це початок зовсім іншої реальності, яка вимагає інших історій. Про неї, напевно, потрібно було б говорити, але у мене немає слів. Історія Астри - це своєрідна капсула часу із обставин, які відбувалися тоді. Астра - це вигадана історія, але вона вписана в контекст українських реалій.

- Це книга про найбільші людські страхи. Чого боїтеся Ви?

- У мене немає відповіді на запитання. Переді мною стояло завдання створити книгу, у якій немає фігури автора. Є оповідач, але не видно мене.

- Як почалося Ваше знайомство і співпраця з режисером трейлеру?

- Вперше я побачив роботу Олександра Ратія "Повернення" на кінофестивалі "Молодість". Цей фільм справив на мене величезне враження документальністю та автобіографічйністю в деяких моментах він сильно перегукуються із моєю першою книгою "Амнезія". У Олександрові я побачив бажання працювати зі своєю історією, перетворюючи її в певний елемент художньої реальності. Ми познайомилися влітку минулого року, Олександр прочитав мою книгу "Понтиїзм" і хотів екранізувати одне із її оповідань. Тим більше, він вважає, що більшість із історій "Понтиїзму" варті коротко- або повнометражного фільму. З цього почалася наша дружба, і, в даному випадку, співпраця. У мене була переконаність, що для Астри має бути відео. Має бути візуалізація певних настроїв і певного концепту, яким є Астра. Кращої кандидатури на роль режисера у мене не було. Він проробив фантастичну роботу, але, разом із тим, варто підкреслити, що бук-трейлер таким у першу чергу, подяка всій команді. В кадрі двоє людей, за кадром - 22-є. Злагоджений механізм, режисерське бачення, вишукана операторська робота Тараса Міськіва і гра акторів (Романа Ясіновського і Вишні) - це результат спільної віри в те, що ми можемо працювати як команда.

- Чому Астра?

- А яка асоціація у Вас?

- Квітка

- Круто. Астра - це зірка із латинської мови. І вираз Per aspera ad astra ( "Крізь терни до зірок" - лат.) лежить в основі двох частин книги. Роман Астра складається із двох розділів: 1 - Per aspera ("Крізь терни), 2 - ad astra ("до зірок"). Розташування учасників семінару, який проводить Міжнародна корпорація "Астра", це кругле коло. У ньому під час реплік умовно малюється ця зірка, в той час коли між ними відбувається обмін енергією. І далі цей мотив розвивається на кількох рівнях.

 

Полтава сьогодні, Дмитро Головін, 31.03.2014