ЗМІ

Стати сучасною класикою – навіть для історії з колишніх часів – не так вже й складно. 

Антон Чехов. Три сестри. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2019Адже будь-яка драма чи комедія може статися і сьогодні, причому у звичайній для повсякденного життя ситуації. Ось чому книжки цього огляду – по суті, класичні сюжети, які сприймаються по-новому, будучи перекладені українською.

Ця книжка російського класика – своєрідне чергове повернення до джерел, так само, як нещодавно повернулися в лоно української культури Казимир Малевич і Зінаїда Серебрякова, які мають українське коріння. Так само Чехов – письменник українського походження, прозаїк, класик світової літератури, один із найвідоміших драматургів світу. Його твори перекладені понад 100 мовами. Його п'єси, а зокрема Чайка, Три сестри та Вишневий сад, протягом понад 100 років ставляться в багатьох театрах світу. Зокрема п’єса Три сестри – це драма бездіяльності, де кожен лише очікує на початок життя, утім аж ніяк не намагається жити чи, принаймні, братися робити для цього бодай щось. Одночасно це й гімн сирітству, відірваності від коріння, яке все життя переживав автор. П'єса починається з монологу Ольги, старшої з сестер, в якому вона згадує смерть батька, від'їзд з Москви. Згадана тема сирітства, втрати батьків взагалі є наскрізною у творчості Чехова. Згадаймо Соню з Дяді Вані, у якій немає матері, а няня Марина і дядя Ваня виявляються ближче і рідніше, ніж батько. Ніна з Чайки хоча і не втратила батька, але своїм відходом від нього розірвала родинні зв'язки і зіткнулася з неможливістю повернутися додому, відірваністю від будинку, самотністю. Це «духовне» сирітство, вічні пошуки «духовної» батьківщини, які нині, здається успішно завершуються.

НВ Style, Ігор Бондар-Терешенко, 20.01.2019