Історичне тло цього роману – справжньої перлини франко-канадської літератури – післявоєнна Франція, в якій, за свідченням автора, "життя прекрасне — і дуже сучасне". Половина розмов у країни точиться довкола політики, половина – довкола скандального вчинку Бріджит Бардо, яка бойкотує Каннський кінофестиваль. Так само у Парижі 1957 року "безробіття немає, автівки сяють хромом, телеекрани освітлюють домівки, режисери гонять нові хвилі, із дітлахів вибухає бум, а Пікассо розпочинає роботу над "Ікаром у мороці", велетенською фрескою на замовлення ЮНЕСКО". Тож не дивно, що історія, яка сталася в багатонаціонального кварталі Маре – це "інтернаціональні" пригоди французького єврея Рафаеля і угорського єврея Андраша, які покохали німкеню Заффі. Перший – естет, який марить світом музики, другий бореться за перемогу соціалізму в усьому світі, але проти його радянської моделі. Насправді історія драматична, багатошарова, з трагічним фіналом. Інтрига ж полягає в тому, ким більше захоплена дівчина і кому віддасть перевагу. "Серед цього багатомов’я Заффі почувається затишно: говорить мало, натомість слухає, усміхається, подає чай і миє склянки в маленькій раковині, пишаючись, що її визнають за господиню цієї оселі".
