ЗМІ

Не завжди змінити світ означає змінити себе, адже час минає, і сьогоднішній світ так само не стоїть на місці. То чи не варто не впливати на те, що й без того зазнає змін, а спершу навчитися формувати всесвіт свого особистого "я"? Всі герої книжок цього огляду відповідають на це питання по-своєму – у психологічній драмі чи історії бізнес-лідера, але переймати їхні уроки й настанови варто, знову-таки, з огляду на свої власні життєві завдання

Ісабель Альєнде. Там, за зимою. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2018

Ця історія чилійської жінки - справжній калейдоскоп доль і життів, якими багата латиноамериканська культура. Героїня роману не так давно мешкає в нью-йоркському Брукліні зі своїм песиком, викладає в університеті за шестимісячним контрактом, варить юшку, "здатну підняти з могили мерця", і шукає заміну покинутому коханцю. "У свої шістдесят два роки Лусія все ще неминуче плекала дівочі фантазії", - пояснює авторка, а сама героїня мріє завести роман з колегою, в якого вона винаймає помешкання і який має старого батька і живе з чотирма котами, за домовленістю есемесуючи щовечора сусідці "Ще живий". І лише аварія на засніженій вулиці, яка привела в їхню оселю молоду латиноамериканку, переплела їхні долі, змінивши життя і не давши збожеволіти на самоті. Наче дивний камертон, дівчина змушує героїв розповісти свої історії, розказавши свою, з братом-бандитом і втечею на заробітки. Чи кращим було життя її рятівників – одна чіпляла в юності плакат Че Гевари на стіну, другий, старий викладач-іпохондрик, мріє "скінчити свої дні, граючи на роялі в товаристві чудових афроамериканців, які зглянуться на нього й приймуть до свого гурту". Утім, читачеві не вдасться забутися серед карнавалу екзотичних історій та пригод, які чекають на трійцю, що несподівано об’єдналася зимової ночі у сонному Брукліні.

112.UA, Ігор Бондар-Терещенко, 27.08.2018