ЗМІ

Жослін Сосьє. Дощило птахами. – Київ: Видавництво Анетти Антоненко, 2017

Роман «Дощило птахами» зробив Жослін Сосьє мало не найвідомішою франкомовної письменницею Канади, не дивлячись на те, що пише вона дуже мало, а живе досить скромно.

«Дощило птахами» – це не тільки історична драма, а й лірична оповідь про маленьких людей. Ця книга призначена для справжніх поціновувачів цікавого сюжету, такту та делікатності в книжці.

⟨ «Я – фотограф, – одразу вирішила перейти до справи. Слід було розвіяти недовіру. Я нічого не продавала і не мала жодної лихої звістки, не була ні соцпрацівницею, ні медсестрею, не представляла – борони Боже! – уряд». ⟩

Та навіщо жінка-фотограф прямує до таємничого лісу? Хто такий Тед Бойчук, та як йому вдалося вижити під час жахливої катастрофи? Цього фотограф так і не дізналася, адже Бойчук помер якраз перед її прибуттям до маленького хутору посеред хащ. Два літні мешканці хутору — Том і Чарлі — ще не знають, що поява фотографа повністю змінить їхнє життя. Так само, як і поява іншої старенької леді…

⟨ «У людей, які всміхаються нечасто, усмішка неймовірно гарна – ніби освітлює все обличчя. Її усмішка спалахнула великим сонцем». ⟩

Не дивлячись на те, що я дуже люблю виривати конкретні цитати з книжок, тут такий номер не пройшов Роман є дуже цілісним, незважаючи на те, що кожна окрема глава йдеться від імені різних героїв.

⟨ «Вона безперечно була закохана. Отой відсутній вираз – ніби весь час не помічала, де вона є». ⟩

Про цю книгу не хочеться розповідати багато – її треба відкрити та насолоджуватися цікавим сюжетом та чарівно-ніжним перекладом. Приємного читання!

Книжкова шафа, Яна Мартинова, 02.09.2017