Всі книги в цьому огляді – про становлення людини в життєвих умовах різного ступеню тяжкості.
Житель Сараєво і футбольний бомбардир, золотий письменник України і сільський панотець – всі проповідують науку життя, в якому особистість формує цивілізацію, а не навпаки.
Ерік-Емманюель Шмітт. Концерт пам’яті янгола. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2017
Всі оповідання цієї збірки об’єднує єдиний мотив – зміна людини під тиском обставин, критичних життєвих ситуацій. Недаремно в одному з сюжетів з’являється еліксир Святої Рити – покровительки зневірених, тих, кому вже нема чого втрачати. Тож мета в автора – простежити людську природу, з’ясувавши, чого в ній більше, божественного чи диявольського. Причому церква в одному з сюжетів нічим зарадити не може, і жінка, яка вбила всіх своїх чоловіків і залицяльників, навіть не спокушає панотця, як у «Декамероні», а, навпаки, він використовує її для сходження службовою драбиною.
Досліджується також причина зміни людей за критичних обставин, зокрема в оповіданні, що дало назву збірки, розказано історію двох друзів-музикантів з біблейським контекстом. Постраждалий стає монстром, а його «вбивця» все життя спокутує смертний гріх, змінившись у кращий бік, ніж сама жертва. Тож янгол, який, на думку автора, мав би жити в кожному з нас, озивається лише з концерту на платівці. «Куди подівся янгол, якого він знав, - міркує головний герой, - де той хлопець, який думав лише про мистецтво, про музику, такий близький до духовних висот? За тарілкою навпроти сидів жорстокий ділок, позбавлений докорів сумління, готовий до переступу, до стрибку з підпільної комерції до аморального краму, за умови, що це ще тугіше наб’є кишені. Цей тип крамував усім - навіть іграшками, виготовленими з використанням отруйних фарб, а коли його повідомляли про загибель дітей, то лише сміявся. Він обманював державу, мав зиск із людського горя. Словом, це був магнат із порожнім життям, позбавлений кохання, друзів і ідеалів».
