ЗМІ

У чому, спитаєте, полягає «альтернативність» цих книжок? Справді, всі ми знаємо «альтернативний рок» і «альтернативну історію», натомість наразі мова майже про те саме, але в українському регістрі виконання. Іноді це справді звучить жорстко, але мелодійно. Часом усе воно про інакший розвитку відомих нам історичних подій. Але завжди – цікаво і незвично, тут уже без варіантів.

Кларісе Ліспектор. Час зірки. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2016

Незвичне у цій історії насамперед те, що мало хто знає про справжнє походження авторки книжки, відомої латиноамериканської письменниці. Насправді вона народилася в українському селі Чечельник, що на Поділлі, емігрувавши з СРСР у 1922 році і прибившись аж до Бразилії. Більш того, навіть враховуючи цей «незручний» для одвічної «дружби народів» факт, її завжди числили за відомством російської емігрантської прози, не забуваючи щоразу згадати про самобутність «російської бразилійки» і про те, що їй належить честь створення «зовсім нового мистецтва письма», причому нового не тільки для Бразилії. Що ж до цікавості тексту, то це на диво молодече чтиво, хоча й безперечна класика, самобутня, наче дівчина з джазу. «На платівці вона дійсно не постаршала, – зустрічаємо її в Гарукі Муракамі. – Ось вона, в оксамиті тенор-саксофона Стена Ґетца – завжди шістнадцятирічна, ніжна і струнка дівчина з Іпанеми. Я вмикаю програвач, опускаю голку – і відразу з’являється її фігурка». Варто приглянутися до неї в цій незвичній історії.

ВСВІТІ, Ігор Бондар-Терещенко, 31.12.2016