Картковий будинок та повоєнна Україна. Топ-5 книжок українською мовою

Які книжки українською мовою варто прочитати у листопаді

Події, що відбуваються в цьому огляді "осінніх" новодруків, цілком можна віднести до жанру альтернативної історії, адже в "офіційній" реальності такого просто бути не могло. Ані післявоєнного голоду в Україні, ані виборчих маніпуляцій в Америці, ба навіть людське кохання на все життя – річ в дійсності неуявленна.

І лише створені авторами художні образи – правдиві, актуальні, фактурні – роблять з будь-якої ретроспективи сучасне чтиво. Ну, і нагадують нам, що усе це - та сама правда життя.

Кларісе Ліспектор. Час зірки. - Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2016

null

Напевно, найточніше про стиль та стилістику цієї авторки свого часу висловився відомий американський перекладач Григорій Рабаса. "Я був вражений зустріччю з рідкісною жінкою, - вигукував він, - яка виглядає, як Марлен Дітріх, а пише, як Вірджинія Вульф!". Хай там як, але стиль письма Ліспектор – справді легкий, нехитрий і, звичайно ж, пристрасний.

Утім, усе це, можливо, лише в українському перекладі, за що маємо дякувати перекладачу. Бо це не "містечкова" проза Бруно Шульца або Йозефа Рота – п’янка, екзотична і безумовно "колоритна" - хоч би які близькі були родинні зв'язки цих авторів з українськими корінням, а цілком "міська" і навіть "європейська»". (У 1940-х роках Ліспектор мешкала в Європі).

Насправді, це історія непримітної друкарки, "дівчини з південного сходу", розказана від імені юнака, який єдиний не помічає її ущербності, готовий дарувати їй квіти, парфуми і слова. Свінг його летючого стилю перетворює героїню снів у джазову "дівчину з Іпанеми" у виконанні легендарного Стена Ґетца (Станіслава Гаєцького, видатного американського джазового музиканта українського походження) і "кінематографічну" Амелі, яка безтурботно посміхається всім на вулиці, оскільки її все одно ніхто не помічає.

Espreso.tv, ІГОР БОНДАР-ТЕРЕЩЕНКО, 20.11.2016