ЗМІ

…Відомо, що видавці завжди з особливою дбайливістю готуються до цієї важливої події, приберігаючи для неї найцікавіші з новинок, кожна з яких гідна назви найбільш очікуваної книжки львівського Форуму.
Який цього року, до речі, проходитиме з 15 по 18 вересня.
Деякі з книжок лише на ньому можна буде побачити, погортати, ну й придбати, звичайно. Але вже зараз вільно буде проглянути дещо з ексклюзивних видань, які, безперечно, вартують уваги нашого читача.

Остап Дроздов. №1. Роман-вибух. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2016

…На перший погляд здається, що дебютний роман відомого журналіста – це чергова сповідь на тему «проклятого» минулого, що починається з радянського дитинства. І хоча з нього вийшли всі наші «патріотичні» сімдесятники, вісімдесятники з дев’яностиками включно, але ні в кого з них не було й мови про юні роки саме за окупаційного режиму. Якось так, знаєте, все про подрані колготи, піонерські лінійки, книжки-іграшки та іншу ностальгію «за справжнім», з чого несподівано виросли наші щирі патріоти.
А ким вони були до того, цікаво? Натомість лише у двотисячних, перестрибнувши через непевної свіжості «національний» досвід попередників, які досі з лекціями про калинову сопілку виступають, дехто роззирнувся, та й прокляв це болото.

Дивно, що це зробили молоді, на яких була єдина надія в 90-х, бо їхні батьки, як писав Юрій Тарнавський в поемі «У ра на»,  «просрали Україну, сидячи за клунею комунізму».

Тимофій Гаврилів. Чарівний світ. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко

Випереджаючи всі юнацькі футурології в прозі, «Чарівний світ» Тимофія Гавриліва розповідає насамперед про те, як воно ведеться у наших закордоннях, про які сучасні «діти індиго» не дуже чули.

Загалом, це типова проза поета-перекладача. А також типовий «роман речей», себто оповідь і сповідь предметного світу й заодно «фактурне» чтиво в стилі Марселя Пруста, Йозефа Рота і Бруно Шульца.
Тут тобі й історія про викрадений фруктовий десерт, і таємничі Жора і Кузя, схожі на вуличних котів, хоч це й бомжі-інтелектуали, які вечеряють знайденими на буржуйському смітнику ковбасками, бананами і половиною торту, і на яких не зважаєш, бо автор жене свого героя-волоцюгу все далі.
Ну наче справжнього Одіссея сьогодення, а чи новочасного Гамлета, якому дається бачити і чути те, чого не зауважують пересічні обивателі в Україні.

Новонарня, Автор: Ігор Бондар-Терещенко, 05.09.2016