Для шанувальників літератури «нон-фікшн» справжньою родзинкою Книжкового Арсеналу буде приїзд одразу двох без перебільшення всесвітньовідомих філософів, лекції, спілкування з українським читачем та презентації їхніх книжок, виданих українською.
Один з них – француз Мішель Онфрезі своєрідним підсумком майже тридцятирічної праці і найголовнішою сутністю численних своїх робіт, що недарма називається Маніфестом. «Сила життя. Гедоністичний маніфест» – так зветься ця потужна книга. Автор критикує наш сучасний нігілізм і все, що від часів Ніцше належить до його зловісної сфери: заперечення життя, потяг до смерті, самовдоволена слабкість, ресентимент, заздрість, умисна убогість і злиденність, нечисте сумління, аскетичний ідеал, добровільне рабство тощо. Все це він доволі переконливо діагностував і препарував у своїй найвідомішій книзі «Трактат атеології». Гаразд, можливо, легко критикувати й «бити лежачого» (релігію, метафізику, ідеалізм, усілякі форми самообману та «боваризму» – та невже вони аж так погано почуваються в наш час?), але що ж він пропонує натомість? Якщо відкинути всі вищезазначені вияви нігілізму, то формується ідеал і програма філософського життя, що пропонує якнайповнішу та інтенсивну реалізацію людських можливостей. Афірмативний бік цієї філософії полягає в пропозиції гедоністичного життя. Навіть більше – гедоністичної політики.
Гедонізм розглядає задоволення як найвище благо для людей, мету, до якої треба прагнути, проект, який треба розробляти в мисленні та дії. Поруч з ним іде філософський проект евдемонізму: прагнення доброго життя, рівноваги, щастя. В своїх лекціях Онфре коментує цей зв’язок гедонізму та евдемонізму так: «Обидва терміни означають дві різні речі – задоволення та щастя, – але вони не відповідають повністю за одні й ті самі відчуття, емоції, фізичні та психічні стани. Це радше два способи позначити одну реальність. Задоволення може дарувати щастя, а щастя не виключає задоволення. Вони різняться лише за інтенсивністю. Задоволення викликає доволі сильні відчуття, відмовляючи свідомості на деякий час: важить тільки воно, розум відступає на задній план… Натомість щастя наявне раніше та пізніше: до сподіваного або післяздобутого задоволення, хай там як, воно оприявнюється разом зі свідомістю, завдяки їй і за її посередництва. Щасливий стан не такий навальний і гострий, як задоволення, він потребує м’якості, миру, спокою, тиші. Та уявляти гедонізм і евдемонізм двома відокремленими сферами було б помилково. Ніякий фізичний чи метафізичний вимірювальний пристрій не зміг би визначити, що відіграє головнішу роль – щастя чи задоволення».
За словами перекладача книги філософа Андрія Рєпи, Мішель Онфре пішов своїм оригінальним неторованим шляхом. Адже можна зсередини філософії помислити гедонізм у інший спосіб: не реабілітувати старий добрий аскетизм, залишаючись на консерваційних позиціях, а реабілітувати наступальний гедонізм, помисливши його інакше – як нескінченну обіцянку творчої та емансипативної здатності нового тіла (тіла, яке Ніцше називав «великим розумом»). Це ніцшеанський (антиплатонічний, матеріалістичний, лібертинський…) проект: повернутися до досвіду давніх греків, водночас залишаючись у радикальній сучасності свого часу (точніше, його «несвоєчасності»: за прагненням Онфре, потрібно довести до кінця те, що не довершив травень 1968 року – але вже на новому, значно складнішому етапі).
Книга побачила світ у київському видавництві «Ніка-Центр».
Другий філософ – норвежець Ларс Свендсен.Всесвітню славу йому принесли такі есеї-дослідження, як «Філософія нудьги», «Філософія моди», «Філософія страху», «Філософія зла» та інші, які перекладено 27 мовами.
Суто свендсенівський творчий метод полягає в «обговоренні» повсякденних явищ із філософами різних напрямів (наприклад, Кантом чи К’єркегором) у поєднанні з оригінальним аналізом цих феноменів із залученням продуктів культури, зокрема музики та кінематографу.
На Книжковому Арсеналі презентується його чудова книга «Філософія свободи». Важко переоцінити, що означає свобода для українця.
Оригінальність цієї праці виявляється у тому, що він спромігся вибудувати цілісну концепцію свободи, а також зробив власний внесок до розуміння та критичного огляду поглядів різних філософів і різноманітних теорій. У коло питань, що їх розглянуто в його книжці, входять такі: чи може існувати свобода у всесвіті, яким керують закони природи? Що потрібно людині, щоб почуватися вільною? Яке суспільство ми маємо розбудувати, щоб його можна буде назвати вільним? Які загрози чекають на свободу в сучасному суспільстві? Чи має свобода зазнавати певних обмежень? Та багато інших.
Цікаво, що хоча Норвегія, батьківщина Ларса Свендсена, і Україна – це держави із зовсім різною історією і різним рівнем політичної культури, той рецепт, який пропонує норвежець для полегшення екзистенційної кризи в контексті питання про свободу, видається корисним як для сучасного жителя Скандинавії, так і для українця або ж будь-якого жителя західного світу. Напевно, плутанина в різних поняттях свободи (персональної та політичної) – а саме цей феномен вбачає Свендсен причиною як багатьох теоретичних непорозумінь, так і екзистенційної збентеженості сучасної людини, – властивий духові сьогодення. Авторові книжки йдеться про важливість правильного потрактування поняття свободи відповідно до контексту. Політична й особиста сфери мають набути різних характеристик властивих їм свобод: говорять про негативну свободу («свобода від») і позитивну свободу («свобода для»). Але залишимо читачеві невеличку інтригу: нехай він сам спробує до кінця книжки вирішити для себе цей ребус і аргументувати свій вибір перед тим, як сам автор запропонує своє рішення.
Книга є спільним проектом львівського «Видавництва Анетти Антоненко» такиївського видавництва «Ніка-Центр».
А ще є чудова нагода прийти на зустріч з філософами і задати питання їм самим.
Ще одним спільним проектом львівського «Видавництва Анетти Антоненко» такиївського видавництва «Ніка-Центр» є книгавидатного аргентинського антрополога, соціолога, культуролога, дослідника мистецтва і літератури та письменник-есеїста Нестора Ґарсії Канкліні «Уявлена глобалізація». Хоча автор і не буде гостем цьогорічного Книжкового Арсеналу, проте саме до цієї події книга з’явиться друком український переклад.
У своїх пошуках місця в сучасному світі та шляху розвитку, сьогоднішня Україна традиційно орієнтується на досвід європейських країн, західних або пострадянських, більшою або меншою мірою розвинених. А світ, у якому хочеться знайти те місце давно глобалізований, хоча, що саме це означає, дослідники сучасності ніяк не можуть дійти одностайної думки. Та чи варто більш-менш сліпо копіювати європейський досвід та європейські помилки? На іншому боці Земної кулі лежить величезний континент, де знаходяться країни, що шукають, йдуть і пройшли не менш цікавими шляхами. А, як показує досвід, болячки у нас теж спільні.
Книга «Уявлена глобалізація» – дослідження у царині антропології, історії та соціології, підсумок досліджень Нестора Ґарсії Канкліні протягом кількох десятиріч. За словами автора – це дослідження масової та міської культури, нових неординарних процесів реальності, культурних змін та пошуків управління ними. Його думка, неначе часом бурхливий, часом спокійний потік, вільно простує між такими полярними позиціями, як «технологічний оптимізм» та «культурний відчай», знаходячи мілини компромісів і пороги відторгнення. Книга також присвячена мультикультуралізму і обмеженню ринку границями глобалізації. Це певне переосмислення мистецтва, культури та комунікацій.
Три книги сучасних світових філософів в українському перекладі. Три оригінальні страви за своїми рецептами. Смачного!
