Тільки українською: 4 книжкові новинки вітчизняних видавництв
Forbes Україна, Анастасія Герасімова, 10.12.2015Якщо в 2014 році українські письменники активно і плідно конкурували між собою, то цього року склалася інша тенденція: стрімке зростання кількості книг про війну і нестача художньої літератури, яку могли розбавити лише переклади. Втім, з перекладами у вітчизняних видавництв усе добре. Двома великими перемогами в одвічному суперництві з книжковим ринком Росії стали переклади європейських бестселерів − романів Умберто Еко «Номер нуль» («Фоліо») і Мішеля Уельбека «Покірність» («КСД»), які в Україні вийшли з солідним випередженням.
Forbes вибрав ще чотири книжкові новинки, які можна прочитати лише в українському перекладі.
1«Історія про життя, смерть та нейрохірургію», Генрі Марш
2«Кривава земля», Алан Глінн
3«Прокляття дому», Дженні Ерпенбек
4«Філософія свободи», Ларс Свендсен
«Філософія свободи», Ларс Свендсен«Видавництво Анетти Антоненко»
Для «Видавництва Анетти Антоненко» переклади стали особливим напрямом, вектори якого вже можна чітко позначити: іспаномовна література, скандинавська сучасна філософія, солідний масив франкомовної літератури і трохи Грузії.
Ларс Свендсен, норвезький філософ і письменник − один із тих, кому вдається привертати увагу аудиторії до повсякденних речей і широко відомих понять. Його оригінальні аналізи свободи, страху, навіть моди не обходяться без Канта, але дотепного провокатора Свендсена в них явно більше. Книги норвежця перекладено 20 мовами світу, тепер − і українською.
Філософія свободи» − зовсім свіжа праця, оригінал з'явився в 2014 році. Книга дає багато приводів для роздумів, адже автор піднімає складні питання, відповіді на які варто пошукати не тільки європейським інтелектуалам, але й кожній людині, яка вважає себе членом цивілізованого суспільства. Що потрібно людині, щоб вважати себе вільною? Як застосовувати поняття свободи на практиці й у веденні бізнесу? Що загрожує свободі в сучасному суспільстві? Ставлячи ці питання і направляючи читача до відповідей на них, Свендсен звертається до історії філософії, говорить про етику, але при цьому не впадає в моралізаторство чи створення утопій.
