ЗМІ

Що знаходить у сучасній українській літературі іноземець, який не вивчав її ні в школі, ні у виші, а саму мову почав вивчати два роки тому? Що вражає людину, яка взяла першу українську книгу в руки у 27 років? У пропонованому вам рейтингу вам не зустрінеться «Кобзар» чи «Енеїда». Мене як людину, яка до цього читала виключно російською, вразила глибина та яскравість описання чотирьох головних тем укрсучліту: сексу, крові, смерті й патріотизму.

Любко Дереш «Миротворець»

Чи то свідомо, чи ні, але головна частина книги – повість «Дивна історія Стефана Лянґе», а зовсім не «Миротворець», винесений у назву. «Миротворець» в книзі – це Роберт Опенгеймер, який страждає від власного винаходу – ядерної бомби. А ось львівський науковець Стефан Лянге захопився «невідомим генієм» філософа Штукенгайзена, який винайшов «Книгу життя», чи то «систему світобудови». Згодом це перетворюється на захоплюючу розповідь про те, як захоплення змінює й знищує свого прихильника. В цій повісті, як і в «Миротворці», обмаль дій, усе зосереджено на емоція та думках героїв.

Вочевидь, що Стефан Лянге виявився авторові набагато ближчим за Опенгеймера. Чи то Дерещу просто знайоме божевільне захоплення якоюсь ідеєю, чи тема страждань від винаходу зброї, яка може знищити світ – надто далека, чи тема людськості, на якої зроблено наголос в останньому оповіданні, відійшла в тінь від сили центральної повісті. Зрозуміло лише, що книга – контрастна й неповторна, знаю, кого читатиму наступні місяці.

 

ПЮРЕ, арт и музыка, ІЛЛЯ ЛУКАШ, 19.02.2016