ЗМІ

 

«Листи з холодного краю»

Каролін Ламарш 

«Видавництво Анетти Антоненко», Переклад з фр. І. Рябчія 

Елегантна розповідь про життя дуже вразливих особистостей, які застрягли в співзалежних стосунках. У «Листах з холодного краю» відома сучасна бельгійська авторка Каролін Ламарш пише про творчих людей, теж письменників, тому й мова її твору сповнена словесних прикрас. Наприклад, у реаліях оповідачки, молодої поетеси, «мороз сам по собі був агресією, наповненою співчуттям», а зажура одного з персонажів могла «тяжіти над нами, мов віко труни». 

Здається, що в «Листах з холодного краю» проза Каролін Ламарш прагне максимальної чуттєвості. Що важливо, авторка робить творчість рятівним колом для героїв своєї книжки, особливо самітника Алексіса, нещасливо закоханого. Поезія виступає тим, що повʼязує оповідачку з Лу, чоловіком, якого вона хворобливо-нестямно кохає. Разом молоді люди утворюють трикутник не стільки пристрасті, скільки самотності й пошуку близькості. Вийти за його межі – для когось це означає відмову від власного призначення, як для оповідачки, яка втомилася жити на гранти й вирішує стати сценаристкою, для Лу – втекти в інші стосунки, а для Алексіса – піти з життя. Трагічно? Так, «Листи з холодного краю» взагалі просякнуті поетизацією страждання. Можливо, так Каролін Ламарш нагадує, що навіть в цинічному 21 столітті є місце для глибоких переживань.  

The Villadge, Анастасія Герасімова, 14.02.2025