ЗМІ

Рідкісними та цікавими книжки цього огляду виявляються ще й тому, що окрім незвичності жанру, теми чи сюжету, за їх написання або переклад автори беруться не часто. Адже йдеться про біографічний роман й етнографічні записи, психологічну драму і філософію гостинності. Все разом – це унікальне, захопливе і незвичайне читво

Крістіан Ґе-Полікен. Вага снігу. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2019

 

Іноді це чтиво нагадує справжню "снігову" медитацію. Неквапне, пливке, заворожливе. "Це вино, яке нам дав Жозеф? Так, мій любий. П’ємо, стежачи за нашими спінінгами, тішачись теплом від сонця. І вина. Поки передаємо один одному пляшку, повітря теплішає. Ані вітерця. Гори випинають груди, і на них мерехтить сніг". Але до такої ейфорії головному героєві ще треба пройти чималий шлях. За сюжетом, молодий чоловік вирушає до батька, якого не бачив уже багато років, ы дорогою потрапляє в автомобільну аварію. Люди із закинутого далеко в горах селища рятують його. Доглядати героя-оповідача береться загадковий Маттіас — наче й друг, але справжній деспот, чудовий кухар і любитель розповідати байки. Тим паче що зайнятися є чим – його хата, засипана снігом, стоїть на краю села. Тож довгої зими обом героям доведеться боротися і за життя, і за збереження власної людської подоби, не втрачаючи віри та надії на прихід весни. Хоч це насправді важко в такому замкненому, герметичному просторі, де не найпростіші дії іноді видаються за подарунок долі. "Я опановую себе, стискаю руками лижні палиці й роблю кілька кроків. Одразу виникає враження, що я віднайшов те відчуття свободи, яке, як гадав, втратив назавжди, під автівкою, серед понівеченого брухту й осколків скла".

112 TV, Ігор Бондар-Терещенко, 10.06.2019