ЗМІ

Олег Драч. Пасажир. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2018

У цьому романі чимало містики, яка на початку може нагадати навіть культову містерію Булгакова. Пригадуєте, Воланд у романі Майстер і Маргарита на питання Берліоза про те, де він буде мешкати, відповів, що в його квартирі? Те саме у справжній фантасмагорії від відомого актора львівського Молодіжного театру, який порадував нас своїм незвичним романом. «Я всього лиш є гостем тут, – повідомляє головному героєві його сусід в купе. - Гостем у кого? - кривлячись, запитав Северин так, ніби почув це від якогось божевільного. - У вас, Северине».

Далі оповідь летить у шаленому темпі, героєві-бідоласі доведеться пережити чимало карколомних пригод, які тут-таки, у потязі, що мчить до Львова, які виявляються чи то містифікацією, чи демонстрацією сили таємничого сусіди, а чи слабкості головного героя. Хто ж цей загадковий пасажир? Шпигун? Інопланетянин? Чи справжній Воїн Світла, якого можна про багато чого розпитати? «- Скажи, якщо ми могли так високотехнічно підніматися й падати впродовж тривалого проміжку часу, то чи не значить це, що ми так ніколи й не виростемо у вищу форму цивілізації?» – цікавиться наш герой і тут-таки отримує відповідь: «- Обов’язково виростете, - промовив СА-Сєд дивлячись у стелю. - Усе колись та виростає. Але є одне «АЛЕ», можна бути в авангарді еволюції, а можна спати в хвості».

НВ Style, Ігор Бондар-Терешенко, 07.09.2018