ЗМІ

Останнім часом попадаються мені книжки про життя всяких поетів і лауреатів обласних літ.конкурсів. От Тимофія Гавриліва «У шатах вересня», наприклад. Кілька розповідей дрібненьких по темі графоманства і самокопання всяких борзописців.

Мова цілком нормальна: іноді навіть трапляються вдалі звороти. До того «як» написано питань особливо нема: читав майже не морщячись. Скажімо так, в сучасній українській літературі є речі куди гірші.

Пару разів виникало бажання відкласти: тема страшенно нудна. Всі ці спілчани з кольоровими ромбиками вищої освіти на піджаках. Всі їхні тривоги, страхи, перспективи і тремтіння від першої автограф сесії т.п.

Обкладинка… думаю, непогано про неї сказав би Артємій Лєбєдєв. Власне, все видно на фото.

Враження загалом? Та нема ніяких вражень. Завтра про книжку забуду. Пости толкових блогерів на ФБ із запалом-гуморком читати цікавіше. Піду лікуватися Артуром Кларком.

Оцінка: 4\10

Маріян Камиш