ЗМІ

Насправді найбільш цікаві книжки сезону – не про людей. Крейдяні чоловічки, восьминоги і кажани, які заволоділи світом – ось те, що хвилює авторів не згірш за воєнну тематику чи подорож Україною автостопом. Не кажучи про речі, які переживають чергову любов у стосунках зі споживачем – наприклад, цих самих книжок.

Даремно ми вважали, що історія наших стосунків зі світом споживання, речей і взагалі міщанським побутом високого градусу завершилася легкокрилою казкою Жана Бодріяра. Своєрідною реплікою на "Суспільство споживання" французького Мікі Мауса філософії (постмодернізму) сприймається ця книжка найоригінальнішого історика нашого часу, в який мова про найновіший феномен "надспоживання". Насправді це не новий термін, і перевиробництвом нас уже лякали, але цього разу відомий німецький історик культури, вперше звертається до царини економічних теорій і уявлень. У центрі його нової розвідки – поняття споживання, яке дослідник виводить за межі вузького економічного контексту і виявляє його філософські і навіть міфологічні якості. Усе це нагадує обмін речовин між людьми і речами. Тож не дивно, що в контексті розмови філософія виявляється пов’язана з економічною теорію та історією медицини, біологією, алхімією, хімією і навіть анатомією.

"У випадку споживання їжі все зрозуміло, – розпочинає свою розповідь автор. – Їжа з’їдається, перетравлюється, засвоюється, тобто знищується у її початковій формі і перетворюється на речовини в тілі споживача. А от як уявити собі споживання речей неїстівних? Стіл, стілець, спідниця, черевики – вони не з’їдаються, наче бутерброд, а натомість використовуються і споживаються". Дізнатися можна, лише прочитавши цю на диво цікаву і актуальну книжку німецького історика-чарівника.

Сегодня, Ігор Бондар-Терещенко, 10.04.2018