От ми і СТАРТУЄМО.
До книжкової серії «Writers on Writing» увійдуть досі не перекладені українською мовою публіцистичні твори та есеїстика всесвітньо відомих авторів й українських письменників. Започаткують серію п’ять книжок, які розраховані на масового читача, та передусім на студентів факультетів журналістики, літературознавців та ін. Усі, хто обирає «пишучі професії» потребують навчання й звіряння у своїй роботі з визнаними майстрами, а також і книжок, звідки можна було б почерпнути знання про мистецтво писати й мислити.
«Мадам Пилінська і таємниця Шопена» – автобіографічна книжка сучасного бельгійсько-французького письменника Еріка-Емманюеля Шмітта та «Слово свого роду» – збірник автобіографічних есеїв української письменниці Євгенії Кононенко, присвячені письменництву та психології творчості.
Збірка – у перекладі Сергія Борщевського – має назву «Сім вечорів»– сім публічних лекцій геніального Борхеса, тематика яких, як і сам автор «чудодійно перетнули межі свого часу і своєї культури», як написала про аргентинського класика американська письменниця й режисерка Сьюзен Зонтаґ. У цій книжці один із зачинателів нової латиноамериканської літератури розмірковує про мистецтво літератури та книги, про поезію і прозу, про природу уяви, сну і мислення, про філософську систему буддизму і кабали, аналізує філософські проблеми людської історії та насамкінець свою сліпоту і життя з нею.
Збірка «Записки для молоді. Про написане і пережите» Кларісе Ліспектор, бразильської письменниці українського походження. Для Ліспектор письменництво і життя були двома подобами одного чуда: життя повсякденного. Вони злилися і перепліталися в ній так тісно, що важко зрозуміти, де починається одне і закінчується інше, адже Кларісе писала не з почуття обов'язку до обраної професії, це було її засобом до розуміння й існування в цьому світі. Вона взагалі-то не вважала себе професійною письменницею, проте… Це зібрання роздумів про письмо і процес написання не лише проливає світло на літературний здобуток і життєвий шлях Кларісе, а є своєрідним посібником для молодих авторів. Для деяких читачів ця книжка «Про написане і пережите» буде приводом для пошуку шляхів тлумачення засад її творчого доробку, інші напевне відчують поштовх до того, щоб описати чи навіть закарбувати історію власних життів.
«Скандал сторіччя» – це вибране 30-ти років журналістики колумбійського письменника Габрієля Гарсії Маркеса: від перших публікацій у 1950-х і до статей 80-х для іспанської газети El Pais, які по праву стали документами часу й епохи та ввійшли у нову книгу, яка побачила світ мовою оригіналу у 2018 році. Тематика видання багатосяжна: від політичних переворотів до «особистого Гемінґвея» Маркеса і перукаря президента, від привиду Нобеля і розповіді про те, як пишуть романи і до телепатії й історії, якій автор не зміг дати назви. Майстерність, якою позначені його великі репортажі, як «Розповідь моряка, який зазнав корабельної аварії...» та «90 днів за "залізною завісою"»(нотатки про поїздку до СРСР та країн т. зв. соціалістичного табору), присутня і в його художніх творах, як, приміром, написана в жанрі журналістського розслідування повість «Хроніка оголошеної смерті».
