ЗМІ

Два роки тому мені пощастило взяти участь у Міжнародному літературному фестивалі в Бразилії – у містах Тірадентес і Ріо-де-Жанейро. Готуючись до мандрівки, я переглянув кілька документальних фільмів про цю країну, зазирнув у довідники й почитав статистичні дані. Але найкраще країну й менталітет народу зазвичай можна пізнати через художню літературу, а саме – через романи. Тому я й звернувся до бразильського поета Рікардо Доменека з проханням порадити якихось письменників і конкретні книжки, бо очевидних Жорже Амаду й ПаулоКоельйо читати не хотілося. Мій приятель поміркував трохи – й назвав ім’я Клариси Ліспектор. А потім додав, що почати знайомство з авторкою варто з роману «Час (година) зірки».

Я знайшов цей текст англійською, прочитав, і вирішив, що моя початкова теза («роман відображає країну») хибна. Годі було зрозуміти Бразилію через цей роман Ліспектор. Річ у тім, що письменниця створила свій власний світ – куди цікавіший, мушу визнати, ніж реальна Латинська Америка. Адже йдеться про особливий – глибокий, чуйний, жіночний – різновид магічного реалізму. У лаконічному романі «Час зірки» сюжет розгортається в Ріо-де-Жанейро, в гущі його фавел і вулиць з вітринами лакшері-магазинів, але насправді цей текст не про місто, країну чи континент, він – про людину. Вразливу, беззахисну, раниму. І мрійливу, хоч мрії й не завжди здійснюються.

Словом, прочитав я той текст, оцінив і полюбив, а за кілька місяців уже бразильський поет Рікардо Доменек зібрався в Україну – він мав виступи в Харкові, Києві й Чернівцях в рамках поетичного туру Meridian Czernowitz. І можете собі уявити моє здивування, коли він попросив мене знайти сполучення громадським транспортом між цими містами й невеличким селом Чечельник на Вінничині. Рікардо пояснив свою досить дивну забаганку – виявляється, саме там народилася Клариса Ліспектор!

Письменниця народилася в Чечельнику випадково: її батьки втікали через населений пункт від єврейських погромів, і дорогою почалися перейми. Саме звідти бере старт дуже незвичайна, а почасти й захоплива життєва історія Клариси – екстравагантної, вишуканої вродливої жінки, від якої чоловіки втрачали голову, а читачі – сон. Безумовно, саме Ліспектор – візитівка, найбільша зірка бразильської літератури останнього століття. Про письменницю кружляли плітки й легенди, її життя було оповите таємницею, і навіть після смерті продовжилося культом і захватом фанів. Як бачимо, в цьому житті знайшлося місце і для України.

А тепер в України є нагода познайомитися з – щоб там не казали – своєю донькою, уродженкою. Адже нещодавно з португальської на українську переклали (і видали) роман «Час зірки». Тож мерщій до книгарень, відкривати незнане нам, бразильське і португаломовне відгалуження української літератури. А чом би й ні?

День, Андрій Любка, 14 жовтня 2016