ЗМІ

«Жорж був дуже веселою людиною», – зауважила президент Ради ЦЕРН Агнешка ЗАЛЕВСЬКА, відкриваючи своєю лекцією «ЦЕРН: Наука єднає нації» важливу для української науки подію – міні-конференцію до 90-річчя Жоржа Шарпака, лауреата Нобелівської премії з фізики 1992 року. Це правда – Шарпак любив пожартувати, обожнював парадокси і музику. Проте усією душею він був відданий науці – вона стала його справжньою, третьою батьківщиною, бо першу (Польщу, Україну) він втратив, а друга (Франція) тривалий час зволікала з наданням йому громадянства.

Міні-конференція відбулася 21 липня 2014 року в рамках значнішої події – Транс’європейської школи фізики високих енергій TES-HEP на базі Національного університету «Львівська політехніка». Окрім львівського вишу, основними організаторами заходу виступили Єврокомісія, ЦЕРН та Український науково-технічний центр (УНТЦ). TES-HEP – свого роду навчальна платформа, під час якої студенти з місцевих вишів (під «місцевими» маються на увазі виші з країн-сусідів, у розглядуваному випадку Румунії, Угорщини, Польщі) мають змогу прослухати захопливий курс лекцій від провідних науковців ЦЕРНу. Проекту вже шостий рік, і його можна вважати цілком успішним.

Проте нинішній рік – особливий. По-перше, ЦЕРН святкує своє 60-річчя. У самій Європейській організації ядерних досліджень святкову програму назвали «Наука за мир», тим самим акцентувавши те, чого завжди прагнув Шарпак, – мирного використання наукових досягнень. По-друге, Шарпакові цього року виповнилося б дев’яносто. І цей ювілей в Україні не пройде непоміченим. Міні-конференцію у Львові відвідали не лише знані вчені, а й студенти і навіть школярі – учні Львівського відділення Малої академії наук України. Вони радо спілкувалися з фахівцями ЦЕРНу і з захопленням слухали лекції науковців.

Під час міні-конференції було презентовано сюрприз – книжку мемуарів Жоржа Шарпака «Спогади вигнанця, фізика та громадянина світу». Цей переклад підготовлено «Видавництвом Кальварія» за підтримки президента МАН Станіслава ДОВГОГО. Утім, книжка поки що існує лише в електронному вигляді, а паперову версію можна буде погортати вже у вересні під час Форуму видавців у Львові. 

«Шарпак – символ наукової співпраці». Так називався виступ аташе з наукової та університетської співпраці Посольства Франції в Україні Жиля МАМЕЦА. Це правда: вчений і до, і після отримання Нобелівської премії вів активну міжнародну діяльність – підтримував дисидентів у СРСР, досліджував особливості наукової освіти в американських школах, підвищував кваліфікацію вчителів у Колумбії…

А ще Жорж Шарпак (чиє справжнє ім’я – Георгій Харпак) воював у французькому русі Опору, навчався у Фредеріка Жоліо-Кюрі та винайшов апарат, який значно полегшив діагностування раку молочної залози. Нобелівську премію Жорж Шарпак одержав за винахід пропорційної камери – детектора, на якому відкрили низку елементарних частинок. У 1992 р. він заснував організацію «Фізики без кордонів», а у 1995 р. започаткував конференції «Чотири моря» (Four-Seas-Conference). Перша конференція проходила в місті Трієст неподалік від Боснії, де вирувала війна… Словом, велика людина, ім’я якої просто необхідно повернути до України. Адже селище Дубровиця, де народився Шарпак, нині стоїть на українській землі. 

Мала Академія Наук України