ЗМІ

Автор цієї книжки, аналізуючи таке явище, як «політика», спершу цитує Мак’явеллі, який визначав «політику» як довершене мистецтво омани, а потім розповідає, що це насправді. З одного боку, нібито так — Майдан, якщо вже тулити наші реалії, здатен радикальним чином модифікувати саму ідею, бо в народному русі залучена інша практика політичного, ба навіть відбувається скасування політичного. Інакше кажучи, доводить автор, рух — це взагалі неполітична практика політичного або навіть політика, що ліквідовує політичне. З іншого боку, доводять нам, політичного як такого взагалі-то не існує, бо це винахід сучасної політичної філософії. Що існує насправді, то це не «політичне», навіть не політика. «Зрозумійте правильно: — закликають нас, — те, що я називаю „політикою“, — це насправді завжди конфлікт політик, і будь-який народний рух не може ліквідувати політику, тому що „політики“, яку хотіли б прибрати, не існує». А що ж, спитаймося, існує? «Уряди, як праві, так і ліві, — підказують нам, — чинять одну й ту саму політику, повністю підпорядковану інтересам європейської та світової капіталістичної олігархії. Я запропонував назвати цю фальшиву єдину політику, цей менеджмент, управління бізнесом олігархії «капітало-парламентаризмом».

НВ Style, Ігор Бондар-Терешенко, 10.08.2019