Книжки, що вийшли під час війни або вийдуть у травні

Нон-фікшн


Алессандра Кастеллані «Соціальна історія татуювань»

«ВИДАВНИЦТВО АНЕТТИ АНТОНЕНКО»/«НІКА-ЦЕНТР»

Переклад з італ. Г. Залевської

Алессандра Кастеллані, італійська антропологиня, експертка з питань молодіжних культур, вважає, що «татуювання довершують красу тіла – завдяки їм можна побачити та навіть доторкнутися до зображень, з яких вибудовується символічний плин життя людини», навіть якщо малюнок створено на хвилі трендів моди. Авторка міркує над тим, як протягом розвитку людства змінювалося сприйняття краси, ставлення до оголеності та модифікацій тіла. Навіть якщо на шкірі читача немає жодного татуювання, книжка захопить із перших сторінок, адже містить чимало цікавих історичних, культурологічних фактів, елегантних роздумів самої Кастеллані.

Так, дізнаємося, що в Давньому Єгипті татуювання робили лише жінки, у Давньому Римі, крім рабів, позначки на тілі мали гладіатори. Сам термін «тату» до Європи доволі пізно, у другій половині XVIII століття, привіз англійський першовідкривач Джеймс Кук. Власне, завдяки географічним відкриттям та навколосвітнім подорожам татуювання, на шкірі моряків чи на тілах привезених для демонстрації «дикунів», усе активніше потрапляли до Старого світу. Кастеллані пояснює, чому в Європі XIX століття сформувалось ставлення до малюнків на тілі як до визначальної ознаки злочинців. Ситуацію докорінно змінить технічний прогрес і створення електричної машинки для татуювань… І так до сьогодення, коли татуювання перетворилося на звичайну річ.

The Villadge, Анастасія Герасімова, 03.05.2022