22 травня відбулася онлайн-лекція “Географія Шмітта” з нагоди 60-річного ювілею Еріка-Емманюеля Шмітта. Лекцію прочитав перекладач його творів – Іван Рябчій, який співпрацює з “Видавництвом Анетти Антоненко”. Окрім Шмітта, перекладає твори Мішеля Уельбека, Патріка Модіано, Ясміни Рези, за які неодноразово нагороджений престижними українськими преміями. Організував лекцію український письменник, журналіст та редактор Ярослав Карпець.
“Під кінець карантину я нарешті збагнув, що потрібно діяти! Вистачить сидіти склавши руки. Я згадав, що перед карантином у нас була домовленість з перекладачем Іваном Рябчієм про лекцію, присвячену Еріку-Емманюелю Шмітту. Я вже почав шукати приміщення, домовлятися з журналістами про рекламні матеріали, робити подію в Фейсбуці…. і тут тра-бах у Києві оголошується карантин. Я засмутився. А тепер ми пошанували видатного драматурга й філософа Шмітта онлайн-лекцією. Хоч і не наприкінці березня, як планувалося, а в другій половині травня – під кінець карантину. Для мене це було дуже відповідально: це вперше проводжу онлайн-захід. Я вважаю, що ми з Іваном впоралися на всі 100 відсотків. Він прочитав чудову й ґрунтовну лекцію про Шмітта, зі знанням справи й дуже тонким відчуттям слова, інтелектуального слова відомого на весь світ француза. Сподіваюсь, що це не останній проєкт про Шмітта з Іваном Рябчієм” – зазначає Ярослав Карпець.
Звісно, чудово, що карантин не завадив вшанувати ювілей відомого французько-бельгійського письменника, драматурга, філософа та музиканта. Серед світових драматургів чи не найбільше в Україні видали твори саме Еріка-Емманюеля Шмітта.
Іван Рябчій розповів про літературні та життєві маршрути Шмітта, яких у нього було чимало: народився в Ліоні, навчався в Парижі, служив в армії в Алжирі, а згодом мандрував по всьому світі, продовжуючи писати. Всі ці країни і міста є важливими для Шмітта, тож і його творчість варто розглядати в поєднанні з ними.
Франція. Ліон – рідне місто драматурга. Шмітт походить з інтелігентної сім’ї. Першу п’єсу “Ніч у Валоні”він написав 1991 року в Нанті, Франція. Проте очікувану популярність йому приніс другий твір – “Відвідувач” (1993). П’єса заснована на діалозі Зигмунда Фрейда й Бога, за яку Шмітта нагородили “Премією Мольєра” 1994 року (так званий “театральний Оскар”, у драматурга таких премій уже три).
1996 року – видано “Загадкові варіації”. Драма написана для відомих акторів Алена Делона і Френсіса Юстера. 1997 року Шмітт написав драму “Гульвіса” – легку і захоплюючу комедію про філософа Дені Дідро. Наступний твір Шмітта – роман “Євангеліє від Пілата” вийшов друком 2000 року.
Німеччина. “Фредерік, або Бульвар Злочину” (1998) було створено одночасно у Франції та Німеччині. А 2001 року п’єса “Пан Ібрагім та квіти Корану” була опублікована та виконана також одночасно у Франції та Німеччині. У 2001 році Шмітт написав роман “Частина іншого”, який викликав чимало дискусій та критики – у творі головним персонажем є Адольф Гітлер.
Від 2000-х років, після успіху в прозі, він зосередився саме на прозових творах.
Мала проза Шмітта об’єднується в “Цикл невидимих”. До циклу увійшли такі твори: “Пан Ібрагім та квіти Корану” (2001), “Міларепа” (1997), “Дитя Ноя” (2003), “Оскар і Рожева Пані” (2002), “Мадам Пилінська і таємниця Шопена” (2018), “Фелікс і Невидиме джерело” (2019). В кожній з них осмислено тему стосунків людини з певною релігією (буддизм, іудаїзм, мусульманство і християнство).
Австрія. Шмітт також є талановитим музикантом. Його улюбленими композиторами є Бетховен, Шопен і Моцарт. Шмітт переклав французькою декілька опер Моцарта.
Бельгія. Від 2002 року Шмітт живе в Брюсселі, а 2008 року – отримав бельгійське громадянство. Першою книгою, написаною в Бельгії є “Двоє добродіїв із Брюсселя” (2012). 2020 року “Видавництво Анетти Антоненко” анонсує перевидання цього твору.
У США відбувається перша постановка п’єси “Зрада Айнштайна” (2014). В п’єсі автор відстоює пацифізм– в Україні ця тема теж актуальна.
Нідерланди. 2012 року вийшла п’єса про Анну Франк – “Щоденник Анни Франк”. Це сценічна адаптація знаменитої книжки, перша постановка якої відбулася в Амстердамі.
Східна Європа (Польща, Україна, Росія). Книжка про Польщу – автобіографічна повість “Мадам Пилінська і таємниця Шопена” (2018), в якій Шмітт роздумує про природу музики і її вплив на людину. У Шмітта є власний театр у Парижі, в ньому було поставлено “Мадам Пилінську” (Е.-Е. Шмітт сам зіграв у цій п’єсі).
2013 року Ерік-Емманюель Шмітт відвідав Україну в межах “Французької весни”. Побував на виставах за своїми п’єсами у Львові та Києві. І, як, стверджує Іван Рябчій, – пообіцяв написати книгу і про Україну.
Африка відіграє важливу роль для Шмітта, адже саме там відбулося його переосмислення власної релігійної ідентичності. До цього континенту можна віднести його книгу “Фелікс і Невидиме джерело” (2019), в якій розкривається тема африканського анімізму. Після важкого походу пустинею Сахара було написано “Вогненну ніч” (2015), в якій автор заглиблюєтеся про пошуки власного “я”.
Шмітт – інтелектуал, який є винятком в літературі, адже його твори мають читачів і серед масової аудиторії. Так, його твори легкі для прочитання, але мають глибокий сенс.
В Україні вийшло друком українською мовою вісім видань його творів та декілька поставлено в театрах Києва, Львова, Харкова та Донецька (ще до вторгнення російських окупантів).
Цікаво, які країни будуть наступними, і які твори ще напише Ерік-Емманюель Шмітт?
