Примітки до біографії – 5 книг про злодіїв і добродіїв

За всі часи до видатних особистостей, що відзначилися в історії радикальною політикою, було двояке ставлення. З одного боку, їх боялися та поважали, а з другого, офіційна історія часом без особливого аналізу заносила їх до чорного списку пам’яті. 


М. Шюкрю Ганіоглу. Ататюрк: Біографія мислителя. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко; К.: Ніка-Центр, 2018

Докладна розповідь про легендарного правителя, який казав, що революція не робиться в білих рукавичках, і за часів якого постала Турецька Республіка і з’явилася сучасна турецька нація, насправді присвячена походженню ідей, на яких ґрунтувалась його діяльність. "У цій новій утопічній державі, – уточнює автор, – саме націоналізм, санкціонований наукою, усе визначав немов нова релігія". Тож зокрема ми дізнаємося про книжки, з яких Мустафа Кемаль засвоїв популярні на Заході теорії кінця ХІХ – початку ХХ ст. (націоналізм, расову антропологію, авторитаризм.), а також історичним особам, з якими Ататюрк ділився задумами або, навпаки, сперечався. "Мустафа Кемаль також запровадив низку культурних змін, призначених, аби зробити вигляд Туреччини більш західним. – зауважує автор. – Його рішення прийняти пристосовану версію латинського алфавіту замість уживаного століттями арабо-перського письма демонстрували бажання видалити ще один символ минулого, що ніс релігійне навантаження".

Сегодня, Ігор Бондар-Терещенко, 27.01.2019