ЗМІ

Сьогодні видається, що в результаті зближення світових поглядів, ідей, явищ культури відбувається міжнародна інтеграція, або, іншими словами, глобалізація, що призводить до вільного переміщення капіталу, товарів, послуг, людей, технологій та інформації. Та чи так усе відбувається насправді?

На це та інші питання пов’язані з глобалізацією в книжці «Уявлена глобалізація» пробує відповісти латиноамериканський антрополог, соціолог культури, мистецтва і літератури, письменник, викладач Нестор Ґарсія Канкліні. Слід сказати, що автору, народженому в Аргентині, доводилося отримувати освіту на батьківщині та у Франції. Попри те, що мешкає він в Мексиці, працював в університетах Аргентини, Мексики Бразилії, Сполучених Штатів Америки, Іспанії. Відповідно, побувавши в багатьох країнах світу, познайомившись з культурними, соціальними, економічними особливостями проживання на кількох континентах, опираючись на власний досвід він сміливо може говорити про глобалізацію. Але Канкліні — фаховий науковець і підґрунтям для книжки «Уявлена глобалізація» стали роки ретельних досліджень, спостережень, узагальнень. Це десята його книжка, яка вперше була опублікована в 1999 році в Іспанії. До речі, не лякайтеся, попри те, що з часу публікації минуло майже двадцять років, книжка й досі не втратила актуальності.

Нестор Ґарсія Канкліні. Уявлена глобалізація. Львів: Видавництво Анетти Антоненко; К. : Ніка-Центр, 2016. — 256 с.

Передмову «У пошуках місця в сучасному світі» до українського видання написав кандидат географічних наук Володимир Самойленко. В ній він зазначає, що книжка Канкліні

«уособлює суму підходів до перегляду концепції простору та паралельне перегрупування ідеї нації та світу. А також пошук шляху і свого місця у тому світі».

Структурно «Уявлена глобалізація» Канкліні складається зі вступу та трьох розділів. У вступі, «Культура і політика в уявленнях глобалізації», розказує читачеві, про що його книжка. У першому розділі, «Наративи, метафори і теорії», який складається з чотирьох глав, автор розповідає про теорію та методологію аналізу дискурсів, понять та категорій, через які розглядатиме глобалізацію. Другий розділ, «Інтермедіа», найкоротший — він складається з однієї глави. В ньому автор торкається того, як деякі соціологи, культурологи, антропологи бачать об’єкти власних досліджень через призму глобалізації. До третього розділу, «Політика міжкультурності», увійшли три глави, в яких автор аналізує особливості глобалізаційного процесу. Наприкінці книжки розміщені розлогі додатки, бібліографія та покажчик імен. Як бачимо, попри науково-популярність відразу зрозуміло, що над книжкою працював науковець.

На сторінках книжки Канкліні аналізує глобалізацію, опираючись на досвід взаємодій між Європою, Сполученими Штатами та Латинською Америкою, говорить про її дихотомію та робить спроби знайти власні підходи для її вивчення. Він стверджує, що

«Попри уніфікаційну риторику, історичні й локальні відмінності зберігаються — передусім тому, що влада глобалізації не є достатньою для охоплення всіх, а також тому, що її спосіб відтворюватися і поширюватися потребує, щоб центр був не всюди, щоб існували відмінності між світовою циркуляцією товарів і нерівним розподілом політичної спроможності їхнього використовування».

«Уявлена глобалізація», попри складність та неоднозначність теми, читається легко. Читачеві не потрібні знання складних термінів, хоча загальна ерудиція не завадить.

Для україномовного читача з іспанської текст адаптувала Олександра Ковальова. Видання ошатне — книжка оздоблена в яскраву тверду палітурку, текст надруковано на білосніжному папері, видання містить вкладку із кольоровими світлинами.

Звичайно, «Уявну глобалізацію» Канкліні написав не тільки для того, що розповісти про власне бачення питання глобалізації, але й спонукати читачів до особистих висновків та конструктивних дискусій. Тому слід очікувати, що «Уявлена глобалізація» видасться цікавою не тільки культурологам, політологам чи соціологам, але набагато ширшому колу читачів.

Друг читача, М.Петращак, 29.09.2017