ЗМІ

.. Про п’єсу Вацлава Гавела «Після відставки» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2024).

Цей автор також є компетентним експертом: починав як драматург, потім дисидентська діяльність й нарешті став першим президентом Чехії по тому, як припинилася совєтська окупація. Після його відставки країна мала не лише прогресивні уряди — п’єса саме про такий не найкращий в історії Чехії епізод.

«Після відставки» має ще більший ухил в бік естетики абсурду, аніж «Бунт речей». Про стилістику можна судити з такого, приміром, мінідіалогу: «— Ти любиш мене? — Так. — Більше, ніж цей будинок?».

Та попри позірне блазнювання — це текст про вельми серйозні речі. Про незворотні зміни у голові правителя, коли той починає щиро вірити у свої самопроголошені заслуги: «Всі знають, що я б чудово впорався з корупцією, якби мав на це більше часу. Адже останніх п’ятнадцять років це було моїм пріоритетом!».

Відтак, про формування у правителя «відчуття незамінности», а після програшу на чергових виборах — дрейф у бік реваншу («чи відчувають вони цю ідейну та ментальну прірву між мною і нинішнім керівництвом?»).

Якби не знати, що книжку написав чеський автор, цілком можна припустити, що вона належить українському і про українські реалії.

Україна молода, Костянтин Родик, 02.04.2025