ЗМІ

У давній індійській казці розповідається про падишаха, який шукав відповідь, на перший погляд, на досить просте запитання: «що на світі найсолодше»?! І після безліч спроб, випробувань та неприємних наслідків (аж до сильних болів у животі від переїдання солодощами) цікавий правитель таки випадково наштовхується на правильну відповідь – «дитячий сон». Адже нічого не може бути солодшого ніж споглядання, як твій здоровий, нагодований та щасливий малюк мирно спить на батьківських колінах.

Слід сказати, що «Сон» – це давній об’єкт тлумачень та досліджень не однієї плеяди науковців, філософів та давніх мудреців. «Сон» неодноразово ставав рушієм багатьох літературних історій, культурних феноменів та історичних подій. Безглуздих випадків у житті чи карколомних подій у світі кіно. У сні було здійснено ряд наукових відкриттів (наприклад, періодична система хімічних елементів Дмітрія Менделєєва) та віщих передбачень, що сколихнули хід історії. Біологічні дослідження сучасності доповнюють даний список. Однак і сьогодні над феноменом всієї багатогранності сну та «тлумаченням сновидінь» висить безліч таємниць та питань над якими ще потрібно буде посушити голову.

«Сновидіння – творча лабораторія, в якій не буває посередності, бездар чи ледарів»

Науково-популярна книга двох бразильських вчених Д’єго Калба та Анни Моренно «Сон. Наука сну, або Пробудження після неспокійної ночі» обіцяє читачу цікаву «подорож до початку й кінця ночі (а часом і до післяобіднього сну)». Однак, спішу зауважити, що досить короткочасну та без яскравих картинок: як дрімота у громадському транспорті по вибоїстій дорозі на роботу.

Розпочинаючи з цікавих вирізок «у світі сплячих тварин», автори перестрибують до досить схематичного аналізу біологічного сну людини. За підрахунками вчених у середньому людина витрачає (протріть добре очі) близько 26 років! свого життя саме на сон. Цікавий факт про те що, ще 150 років назад саме англійський письменник Льюїс Керол у своїй «Алісі» випадково, але доволі точно змалював різні моменти спання. Також автори розповідають про особливості REM та не-REMфази сну та їх вплив на здатність запам’ятовування сновидіння.

«Чимало людей зазвичай запам’ятовують дані, що асоціюються з образами, які видаються їм важливими. Існують курси, які на основі цих асоціацій та інших технологій сприяють покращенню пам’яті»

У наступних розділах бразильські автори побіжно розглядають міфологію та історію сновидінь. Згадують інтерпретації сновидінь у Біблії, давніх греків та японській міфології (згадка про химерних істот «баку») Досить дивно, що й фундаментальній роботі Зіґмунда Фройда «Тлумачення сновидінь» виділено лишень одна-дві сторінки. І про якийсь науковий ґрунтовний зріз тут не може бути й мови.

Також у книзі наводиться декілька загальновідомих фактів про народження феноменальних ідей під час переходу людей до блаженних обіймів Морфея. Зокрема, тут відзначилися Альберт Айнштайн (теорія відносності була придумана між подорожей «верхи на блискавці»), вище згаданий Д. Менделєєв, Фрідріх Август Кекуле (хімік, який сплячим відкрив молекулярну структуру бензолу), Пол Маккартні (культова пісня «Yesterday» – це теж нашіптування «подушкових муз») та Роберт Льюїс Стівенсон (химерна парочка доктор Джекіл та містер Гайд – наслідок кошмару).

«Сни такі цікаві, оскільки вводять нас у примарний, вигаданий світ, який створюємо ми самі, не дотримуючись жодних правил, які б обмежували нас чи вказували, бачити вві сні, а що – ні. Ми вільні робити, що заманеться, навіть те, на що фізично не здатні, або те, що обов’язок, воля чи мораль забороняють нам чинити»

Надалі, авторами строкато та в «режимі згадок» розглядають наступні проблеми: пророчих, еротичних та кольорових снів, межі реальності та фантазій (наприклад, сни хворих на шизофренію), контролю над сновидіннями, вплив медичних, хімічних і наркотичних засобів на перебіг сну та явища «свідомих снів».

«Усім нам довелося бодай один раз бачити сон, повний таких випробувань, трагізму чи потрясінь, що хоча він залишився тільки спомином, однак становить частку нашого життєвого досвіду»

Звичайно, у книзі «Сон. Наука сну, або Пробудження після неспокійної ночі» автори не оминули і тематики проблем зі сном. У розділі «Про безсоння та інших демонів» накидано декілька прикладів з «поганими стосунках із Морфеєм»: романі Марселя Пруста «У пошуках втраченого часу» (сам автор назвав його – «книгою безсоння»), культовій голлівудській стрічці «Бійцівський клуб» та диснеївському мультфільмі «Хто рано лягає?» з неперевершеним качуром Дональтом Даком. І звичайно, ніяк не обійтися без невдахи Дон Кіхота з Ламанчі, який так захопився читанням книг, аж поки «мозок його до решти висох – ізсунувся бідака з глузду».

Підсумовуючи, слід сказати, що дана книга дуету бразильських авторів не стане причиною втрати вашого сну, хоча б на одну ніч. Видається, процес навпаки буде зворотнім: або ви швидко прочитаєте її за вечір, або просто відкладете до наступного ранку віддаючи перевагу солодким обіймам сну, а то й забудете про неї назавжди. На жаль, книга досить поверхова, фрагментарна та не приносить читачеві очікуваного ефекту.

Мабуть, зависоку планку покладено? Але хіба від сновидінь можна очікувати чогось банального? Меншого? Хоча б згадаємо слова неперевершеного знавця снів та хранителя незвіданих таємниць Хорхе Луїса Борхеса: «Спати означає відволіктися від світу».

І хіба тоді навіть тут варто стримувати свої бажання? Ніколи! Сни для даного дані, щоб помріяти…

Читай, ігор Антонюк, 06.03.2023