Ще півроку тому я б не повірив, що доведеться їхати в найбагатшу (і дуже спекотну) країну світу – Об’єднані Арабські Емірати і там представляти українську книжкову спільноту та шукати можливості для взаємної співпраці. А на сьогодні «найдовший» в моїй практиці (тиждень роботи – з 25 квітня по 1 травня і відчинений для відвідувачів з 9:00 до 22:00) книжковий ярмарок Abu Dhabi International Book Fair (ADIBF) вже позаду.

Цього року в заході взяли участь понад 1200 учасників з 65 країн світу, які представляли 500 тис. одиниць книжкової продукції. Спеціальний гість 2018 року – Польща. Організатори, Управління туризму та культури Абу Дабі, говорять, що виставку відвідало приблизно 300 тис. осіб.

Україна вперше представлена на цьому заході – стенд виділили організатори на прохання Асоціації арабських видавців з огляду на успішну участь нашої національної делегації в грудні 2017 року на книжковому ярмарку в Бейруті. За це велика подяка Посольству України в Лівані та особисто Послу Ігорю Осташу.

Як на мене, то важливим моментом, що вплинув на рішення надання стенду в Абу-Дабі, був і вихід в світ двомовної українсько-арабської збірки творів Івана Франка «Зів’яле листя» (що також є результатом зусиль нашого Посольства в Лівані). Крім того, ми очікуємо в кінці травня на «Книжковому Арсеналі» спеціальну арабську культурну програму на окремому майданчику «Бейрутський дворик».

На жаль організацію роботи національного стенду, який, нагадаю, надано безкоштовно, та формування делегації не змогла на себе взяти жодна профільна державна структурами – ні Мінкультури (і Український інститут книги в т.ч.), ні Держкомтелерадіо, ні МЗС. Тому в лютому місяці Українська Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів звернулася до Управління туризму та культури Абу-Дабі з листом про прийняття на себе функцій координатора українського стенду. Керівником делегації було обрано письменницю, видавця та науковця Марину Гримич, учасниками делегації стали представники видавництв «Дуліби», «Нора-Друк», «Елвік», «Ранок» та «Видавництво Анетти Антоненко».

Основною подією української програми на ярмарку стала презентація вже названої збірки Івана Франка «Зів’яле листя» з запрошенням її перекладача Імадеддіна Раефа. Публіка високо оцінила якість звучання віршів Великого Каменяра арабською і була висловлена надія на появу перекладів інших українських класиків. Після події Публічна бібліотека Дубая закупила для поповнення фондів всіх семи еміратів перекладені арабською мовою твори Івана Франка, Лесі Українки, Агатангела Кримського, а також альбоми з мистецтва і книжки перекладів сучасних українських авторів англійською мовою.

З особистих вражень від ОАЕ, в першу чергу слід відзначити «урбаністичний  максималізм», як я назвав цей феномен для себе – таке відчуття, що архітекторів там ніхто не обмежує ні в реалізації фантазій, ні в фінансуванні і навіть інколи здається, що в законах фізики. І це відзначається не лише на вулицях Дубая та Абу-Дабі, де мені довелося побувати, а також і при оформленнях стендів ярмарку. Вразила архітектура стенду Польщі, який був виконаний в формі каркасу-зрубу, мав два поверхи і був на диво компактно функціонально розділений на зони: презентаційну, переговорну, промоційну, бібліотечну… Суттєво виділялися стенди Франції та Туреччини, а також вразило велике представлення Китаю, Індії та Саудівської Аравії.

Мабуть вже традиційно для таких виставок найбільше відвідувачів було на стендах національних (в цьому випадку – арабських) видавництв, які представляли дуже багато дитячої, навчальної, пізнавальної літератури і ігри та комплекти, що розвивають та навчають.

За сім днів ярмарку члени української делегації провели предметні переговори з видавцями з Сирії, Лівану, ОАЕ, Єгипту (загалом з майже трьома десятками відповідальних осіб) щодо можливості співпраці. Важливі обговорення відбулися з фондами, які підтримують переклади з арабської мови на іноземні мови і з іноземних мов на арабську. На жаль довелося констатувати, що до сьогодні державна програма підтримки перекладів з української мови на іноземні так і не запрацювала.

Важливими були зустрічі з представниками організаторів виставок в арабських країнах, встановлено контакти з потенційним партнером по книжково-виставковій діяльності –  книжковому ярмарку в Нью Делі (Індія).

Виходячи з багаторічного досвіду організації спільних стендів на міжнародних ярмарках, ми шукали контакти з українською громадою Абу Дабі. На консульському обліку в ОАЕ стоїть понад 15 тисяч українців і частину з тих, хто живе в столиці ми побачили на ярмарку. Вони не лише просто відвідували подію, а й самоорганувалися і активно допомагали на стенді на волонтерських засадах: від простого чергування і забезпечення водою до оздоблення і виготовлення фрізу стенду - без їх волонтерської  допомоги нам би було досить скрутно! Крім того, спілкування з громадою – це маса цікавих історій, вражень і обмін досвідом та спільне планування літературно-мистецьких подій.

Видавці – люди забобонні і до моменту підписання контрактів інформацію не розголошують, але в Абу-Дабі були проведені переговори з представниками близько десяти видавництв стосовно співробітництва по конкретних книжкових проектах і досягнуто попередніх згод щодо видання перекладів українських дитячих книжок в ОАЕ, Египті та інших країнах. Більш інформації очікуємо за 3-4 місяці і маємо надію, що перший крок на цій виставці стане початком історії успіху.

Хоча формально Посольство України в ОАЕ (Посол Юрій Полурез) не мало відношення до ADIBF, але їх допомога з логістикою (за що окрема подяка!), відвідування паном Послом виставки і українського стенду та запрошення делегації в Посольство для розмови про подальшу співпрацю є для нас дуже важливим сигналом про рух у вірному напрямку. Адже, наприклад, організацією польською участі в ADIBF займалося в першу чергу Посольство Польщі в ОАЕ з залученням Інституту книжки та Інституту Адама Міцкевича.

На завершення хочеться зазначити, що Україна на книжковому ринку арабських країн абсолютно невідома і потрібна довга і кропітка робота по створенню позитивного іміджу як країни в цілому так і української літератури зокрема. Міжнародна книжкова співпраця річ персоніфікована і особисті контакти, особливо в арабських країнах, мають надважливе значення. Видавці арабських країн є мобільними в представленні своєї продукції і керівники видавництв особисто їздять на книжкові виставки регіону, тому наявність українського стенду як майданчика для переговорів і демонстрації є обов’язковим. Представлення країни не може робитися на постійній основі силами ентузіастів та громадських об’єднань навіть при підтримці представників громади та Посольств. Потрібна цілеспрямована робота по плановій участі України окремим стендом під егідою державної інституції (Посольств в арабських країнах, Міністерства закордонних справ) і Української Асоціації видавців і книгорозповсюджувачів на такому величезному ринку на такому величезному ринку в понад 300 мільйонів читачів, яким є на сьогодні арабський світ.