ЗМІ

Сьогодні, 15 березня, у межах предмету «Література і ринок» на зустріч зі студентами спеціальності «літературна творчість» було запрошено пані Анетту Антоненко, засновницю успішного українського видавництва. Планували обговорити особливості інтелектуального права в Україні, зокрема, умови, на яких українські видавництва заключають контракти на переклад творів іноземних авторів.

Пані Анетта розпочала з особистого представлення. Розповіла про свій 20-річний досвід роботи на українському книжковому ринку, під час якого склалися особисті зв’язки й контакти. Від початку 1990-х років пані Анетта була керуючим партнером видавництва «Кальварія», а згодом, набувши досвіду, вирішила заснувати власне видавництво, яке існує з 2013 року. Значну частину редакторського портфеля «Видавництва Анетти Антоненко» складає перекладна література, при чому як так званий фікшн (художні тексти), так і нон-фікшн (документалістика, науково-популярна література, есеїстика, художня журналістика тощо). Особистий інтерес пані Анетти, який, утім, має і комерційний зиск, становить латиноамериканський художній дискурс. Ідеться про таких авторів як Хорхе Луїс Борхес, Хуліо Кортасар, Маріо Варгас Льйоса та ін. Із літературою нон-фікшену видавництву допомагає «Ніка-центр», співпрацюючи в галузі відбору авторів і надаючи перекладацькі послуги. Також пані Анетта зауважила, що формування плану з видавництва перекладів здійснюється за два роки наперед. Зараз видавництво укладає план на 2023 рік, обирає твори тих авторів, які б воліло перекласти й репрезентувати для українського читача, тобто шукає власників прав, веде перемовини і укладає контракти. Найкращий час для укладання контрактів – це великі світові книжкові події на кшталт Франкфуртського книжкового ярмарку або Паризького книжкового салону, де можливо налагодити особисті контакти й показати перелік книжок, уже виданих й успішно презентованих на українському ринку (зараз, в умовах пандемії, такі активності переведені в інтернет-режим, що не може замінити живого спілкування). Анетта Антоненко також пояснила, що важливо вести скрупульозний облік здійснених перекладних видань, оскільки вони становлять своєрідне портфоліо і можуть відіграти вирішальну роль під час перемовин із представниками іноземного автора. Так само важливо, на думку пані Анетти, налагоджувати особисті контакти з іноземними партнерами, які подеколи важать значно більше за строго прописані умови контракту. Також було зазначено, що діяльність Інституту Книги, його програми, спрямовані на підтримку перекладів українських авторів, значно пожвавили роботу в цьому напрямі для українських видавців, котрі, по суті, виконують роль літературних агентів для багатьох наших письменників.

Найуспішнішим проєктом свого видавництва й особистим досягненням як літературної промоутерки пані Анетта вважає відкриття письменника Любка Дереша, чий різножанровий доробок ось уже багато років захоплює українських читачів. Однак Анетта Антоненко зазначає, що не всі твори Дереша «годяться для літературного експорту», оскільки закордонний книжковий ринок має свої запити, що не завжди збігаються з тим, що пишуть українські автори. На думку видавчині, найбільш успішні в плані потенційного перекладу іноземними мовами твори Євгенії Кононенко, котра вже багато років співпрацює з видавництвом. Також пані Анетта спростувала поширений стереотип щодо того, ніби видавці не цікавляться малою прозою, зосібна, новелістикою, зазначивши, що із задоволенням розглядає такі пропозиції від українських і зарубіжних письменників.

Зустріч минула у дружній і невимушеній атмосфері. Безумовно, інформація, почута від Анетти Антоненко, стане студентам в нагоді й допоможе зорієнтуватися в хитросплетіннях українського видавничого бізнесу. 

Тетяна Белімова