Переклади осені: чеське фентезі, канадський детектив і мексиканська феміністична проза

А надворі — літо. Кім Еран. Пер. Х. Кузьменко. — Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2023. — 192 с.

Кім Еран — відома на своїй батьківщині південнокорейська письменниця, яка заявила про себе на початку 2000-х. Володарка багатьох премій, шанована критиками та люблена читачами, прозаїкиня вирізняється лаконічним стилем, майже позбавленим описовості. Кім Еран прагне розповідати історії так, щоб фокусуватися на певній темі, але не нав’язливо, а зі щирою увагою. Тому її оповідання зі збірки «А надворі — літо» збурює найглибші емоції. 

 

Які саме? Співчуття подружжю, що втратило єдину дитину з «Настає зима», бажання краще дбати про дорогих тобі людей і тварин після прочитання оповідання «Хлопчик і собака», сум через кохання, що легко розбивається об побут, як у героїв «По різні боки», тривогу від усвідомлення скороминучості життя й людської неготовності до нього як реакцію на «На задньому плані», страх опинитися в ситуації, аналогічній до оповіді про материнське розчарування своєю дитиною в «Долоні», самотність, що огортає, коли розумієш, що навіть найдорожчі люди із тобою не назавжди, бо те саме переживає героїня оповідання «Куди?»…

 

Кім Еран пише про потаємні, глибокі людські почуття і розповідає історії не для того, щоб когось повчати чи засуджувати. Світ неідеальний, а люди в ньому слабкі — констатує письменниця, але це не привід для ненависті чи зневаги. Радше, тонкий натяк на те, що слід більше любити й берегти одне одного. 

 

Читомо, Анастасія Герасимова, 04.12.2023